Організація туристичних зльотів та змагань.
 Змагання з пішохідного туризму

1. Класифікація змагань.
2. Учасники змагань, представники команди.
3. Дистанції змагань, їх структура та порядок проходження.

Перелік рекомендованих літературних джерел

1. Ганнопільський А.Г. Уроки туризму // Краєзнавство і туризм – 1999 р.
2. Левчук Л.І. Спортивний туризм: Змагання з техніки пішохідного туризму. Методичні рекомендації – Луцьк, 2005.
3. Левчук Л.І. Спортивний туризм: Правила змагань, штрафи – Луцьк, 2005.

            Змагання з техніки пішохідного туризму – це спортивний захід, що проводиться за Правилами і нормативними документами зі спортивного туризму, за певним положенням, на дистанціях що визначені для пішохідного туризму і забезпечені певним арбітражем. Змагання можуть бути одноденними чи багатоденними. Одноденні проводяться на протязі одного дня, або на одній дистанції. Багатоденні змагання проводяться на протязі двох або більше змагальних днів. Район проведення змагань вважається закритим, для змагань національного та регіонального рівня – за 3 місяці до початку проведення, для районного, міського – за 1 місяць.

            Класифікація змагань. Змагання можуть бути командними, особисто-командними, особистими. Основними характеристиками змагань є масштаб, клас дистанції і ранг.

            За масштабом команди поділяються на міжнародні, національні (всеукраїнські), зональні, обласні, районні, міські, навчальних закладів і тд.

Клас дистанцій змагань (І-IV) характеризується їх складністю, а також окремими для кожного виду туризму додатковими вимогами. Ранг змагань визначається класифікацією команд  (учасників), що посіли перші шість місць у даних змаганнях, і підраховується у балах за оцінкою спортивних розрядів і звань (майстер спорту – 100 балів, КМС – 30, І розряд – 10 і тд.).

Учасники змагань, представники команди. До змагань допускаються учасники, які включені до заявки і їх класифікація відповідає вимогам Положення та Правилам проведення змагань, мають дозвіл медичного закладу та необхідне спорядження, яке обумовлене у Положенні, або Умовах.

В залежності від класу дистанції змагань учасники повинні мати туристський досвід або спортивну кваліфікацію, згідно таблиці:

         Організація, що спрямувала команду для участі у змаганнях, призначає свого представника, який є посередником між командою і суддівською колегією. Обов’язки представника може виконувати капітан чи тренер команди. Представник зобов’язаний знати Правила і Положення змагань, бути присутнім на засіданнях суддівської колегії, подавати заявки та перезаявки, та всі документи передбачені Положенням та ін. Представник також має право подавати протести і заяви у письмовому вигляді. Однак, представнику і тренеру заборонено втручатись у роботу суддівської колегії та знаходитись на дистанції під час змагань.

            Дистанції змагань, їх структура та порядок проходження. Дистанція змагань з техніки пішохідного туризму – це певний маршрут, що проходить через природні та штучні перешкоди, спланований в часі, прокладений на місцевості, що долається за певних Умов, які визначаються ГСК змагань. Дистанція має певну структуру – складається з певних елементів, коридорів руху,  має старт, фініш та ін. Елементи дистанції – це етапи, спеціальні завдання, прийоми, контрольні пункти дистанції (КПД). Дистанція може бути лінійної, кругової, естафетної схеми, чи за порядок виконання дистанції може бути встановлений за вибором команд. Змагання можуть проводитися на дистанціях «Смуга перешкод», «Крос-похід», «Рятувальні роботи». «Крос-похід» - довга дистанція, що імітує умови спортивного туристського походу. Вона може передбачати під час руху по маршруту дистанції виконання певних технічних етапів, спеціальних завдань.

            Суддівське колегія може здійснювати обмеження часу – захід спрямований на часове регулювання проходження учасниками дистанції, чи окремих етапів.

Контрольний час – це максимальний термін, що надається команді для подолання дистанції, чи певних етапів. По збіганню контрольного часу всі дії команди припиняються, а результат не зараховується (команда знімається).

Заданий час – термін, заданий команді на подолання дистанції (якщо вона не розбита на частини). По збіганню якого дії команди припиняються, суддями фіксуються положення та місце учасників, спорядження, потерпілого, вантажу, виставляється суддівська оцінка, накладаються штрафи.

Оптимальний час – це термін при перевищені якого команда карається відповідним штрафом по часу, що становить за кожну хвилину (повну чи неповну) – 1 бал і визначається між фактичним і оптимальним часом.

Етап – це чітко визначена на місцевості територія, що розташована біля природної або штучної території, має певну структуру та умови подолання.

Контрольні пункти дистанції – це точки маршруту дистанції обов’язкові для проходження учасниками в порядку, що задано суддівською колегією.

Спеціальне завдання – це визначена Умовами мета або показник, якого мають досягти учасники при доланні маршруту або ділянки маршруту з виконанням певних умов, що визначаються суддівською колегією.

Спеціальний прийом – це технічна дія, що пов’язана з використанням спорядження або демонстрацією навичок загально-туристської підготовки для перебування в польових умовах, вирішенням завдань, що пов’язані з топографією, наданням до лікарської допомоги, та ін.

Перелік можливих етапів дистанції:

1.       Навісна переправа через річку.

2.       Навісна переправа через яр.

3.       Крутопохила переправа.

4.       Підйом по скельній ділянці або схилу.

5.       Траверс скельної ділянки або схилу.

6.       Траверс, підйом, спуск по схилу з альпенштоком.

7.       Спуск або підйом по вертикальних перилах.

8.       Спуск по схилу ( в т.ч. спортивним способом).

9.       Переправа через річку по колоді.

10.   Переправа через яр по колоді.

11.   Переправа через річку бродом з використанням перил.

12.   Переправа річку бродом або вплав.

13.   Переправа по вірьовці з перилами.

14.   Переправа на плавзасобах.

15.   Транспортування «потерпілого».

16.   Подолання канави, струмка, рову, скельного прижиму з використанням підвішеної вірьовки (маятником).

17.   Рух по жердинах.

18.   Рух по купинах.

19.   Орієнтування.

Перелік спеціальних прийомів:

1. В’язання вузлів.
2. Надання долі карської допомоги.
3. Залік з топографії та геодезії.
4. Визначення відстані або висоти.
5. Встановлення намету.
6. Розпалювання багаття.
7. Укладання рюкзака.
8. Виготовлення спорядження.