Головна » Статті » Реферати, курсові, дипломні » Загальний каталог | [ Додати статтю ] |
Абісаль (від грецького a’byssol – бездонний) – зона найбільших морських глибин (> Абісальні
відкладення – глибоководні морські
відкладення, що накопичуються на глибинах понад Абляція (від латинського ablatio – відняття) – зменшення маси
снігу чи льоду на льодовику внаслідок його танення та випаровування. Абсолютна
вологість – щільність водяної пари в
повітрі; практично – кількість водяної пари в грамах в Абсолютний
максимум – найбільше значення
метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний
період спостережень. Абсолютний
мінімум - найменше значення
метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний
період спостережень. Агрокліматологія (від грецького agros – поле, klima - клімат, logos - наука) –
вчення про клімат як про чинник землеробства. Адвекція – переніс повітря та його властивостей в горизонтальному
напрямку. Адіабата – крива, що графічно зображує зв¢язок між двома характеристиками стану атмосферного
повітря при адіабатичних процесах в атмосфері. Адіабатичні
процеси (від грецького adiabatos - замкнений) в атмосфері – зміни стану повітря, що
відбуваються без обміну теплом з оточуючим середовищем. Температура повітря
змінюється разом зі зміною тиску за рахунок стиснення чи розширення повітря.
Адіабатичне зниження тиску і температури відбувається при висхідних рухах
повітря і навпаки – при низхідних. В сухому та ненасиченому повітрі зниження чи
підвищення температури на кожні Айсберг – глиби материкового льоду, що плавають в океані, морі.
Утворюються після відколювання країв льодовика, які опускаються в воду. Більше 5/6
маси льодовика знаходиться під водою. Акваторія (від латинського aqva – вода) – ділянка водної
поверхні певної водойми. Активна
температура – температура повітря більша за біологічний мінімум протягом всього
періоду вегетації. Активний вплив
на атмосферу – різні впливи людини на хід
атмосферних процесів: розсіювання хмар, туману, запобігання граду, послаблення
заморозків тощо. Актинометр – прилад для вимірювання прямої сонячної радіації. Альбедо –
характеристика відбиваючої властивості поверхні по відношенню до сонячної
радіації. Визначається відношенням радіації, відбитої даною поверхнею, до
радіації, що надійшла на цю поверхню (у відсотках). Альбедометр – прилад для вимірювання альбедо земної поверхні. Анемометр – прилад для визначення швидкості вітру. Анероїд – прилад для вимірювання атмосферного тиску, що діє без
рідини. Аномалія – відхилення показника будь-якого елемента від його
багаторічного середнього значення. Антарктична
(арктична) повітряна маса – формується
над льодовою поверхнею Антарктиди (Арктики) - дуже холодна, суха і прозора. Антарктичний
(арктичний) фронт –один з
головних атмосферних фронтів, що поділяє полярні повітряні маси і помірні.
Змінює своє положення по сезонах. Антициклон – замкнена область підвищеного атмосферного тиску з
максимальним тиском в центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за
годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в
південній. Низхідний рух повітря в антициклоні обумовлює неутворення хмарності.
Влітку переважає жарка та суха погода, взимку – морозна та ясна. Арідний клімат – сухий клімат, при якому атмосферне зволоження
недостатнє для обробки сільськогосподарських культур. Артезіанські
води – напорні підземні води,
розташовані у водоносних шарах між водонепроникними. Атмосфера – повітряна оболонка Землі, пов¢язана з нею силою тяжіння. Атмосферне
збурення – загальна назва циклонічних та
антициклонічних вихорів в атмосфері. Атмосферна
електрика – електричні явища, що
відбуваються в атмосфері (блискавки, вогні Святого Ельма, полярні сяйва). Атмосферний
тиск – тиск, з яким атмосфера діє на
земну поверхню і всі предмети, що на ній розташовані. Атмосферні
аерозолі – тверді і рідкі частини,
звішені в повітрі. Збільшують розсіювання сонячної радіації і зменшують
видимість. Атмосферні
опади – вода в рідкому чи твердому
стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та
предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град,
льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт,
паморозь. Б"Бабине літо” - більш чи менш тривалий період теплої та сухої погоди в
другій половині вересня, пов¢язаний зі стійким антициклоном. Бакинський
норд – див. "бора” Баланс
зволоження – різниця між кількістю опадів
та випаровуванням за певний період часу. Додатній баланс зазначає надлишок
вологи, від¢ємний –
нестаток. Балансомір – прилад для вимірювання величини радіаційного балансу
Землі. Барична
ступінь – відстань, на яку атмосферний
тиск з висотою зменшується на одиницю. Описується барометричною формулою Бабіне.
Баричне поле – просторовий розподіл атмосферного тиску. Баричний
градієнт – зміна тиску на одиницю
відстані. Горизонтальний баричний градієнт розраховується на Баричний
максимум – див. "антициклон”. Баричний
мінімум – див. "циклон”. Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску. Найчастіше
вживають ртутний барометр і анероїд. Батиметрія – засіб виміру глибин спеціальними приладами (лот,
ехолот). Батометр – прилад для забору проб води з глибини. Безстічна
область – область, яка не має стоку
поверхневих вод в океан. Безстічне
озеро – озеро, що не має поверхневого
стоку. Берег – прикордонна межа суходолу і водного простору чи
водостоку. Берегова лінія – лінія перетину поверхні водойми з поверхнею суходолу. Біла ніч – літня ніч в високих широтах, коли вечірні сутінки
відразу переходять в ранкову зорю. Біфуркація
річки – розподіл водного потоку річки
на два потоки. Блинчастий лід – льодові утворення округлої форми, що утворюються в
морях Північного Льодовитого океану з льодовикового сала (початкова стадія
замерзання води в морі). Блискавиця – світові явища на горизонті при віддаленій грозі, коли
не видно блискавки і не чути грому, але помітне освіщення блискавками хмар. Болото –
надмірно зволожена ділянка суходолу, що має шар торфу потужністю не менше Бора – сильний холодний вітер, що направлений вниз по схилу і
приносить різке похолодання. Бореальний
клімат – холодний клімат помірних широт
з чітко визначеними сезонами року: "клімат снігу та лісу”. Брижі – невеликі, неправильної форми
хвилі, що виникають на поверхні води під впливом поривів вітру. Бриз –
вітер, який змінює свій напрямок два рази на добу, дме по берегах морів чи
великих озер. Буруни –
хвилі, що з піною розбиваються об підводні та надводні перепони. Буря – вітер зі швидкістю 20 м/с і
більше, що супроводжується значним хвилюванням на морі та руйнуванням на
суходолі. Б¢єф – ділянка річки чи каналу, яка розташована безпосередньо
біля шлюзу чи плотини. Ділянка, розташована вище плотини – верхній б¢єф, нижче – нижній б¢єф. ВВенці – світлі, кольорові ореоли біля Місяця чи Сонця – явища,
що спостерігаються при висококупчастих хмарах. Верхове болото – оліготрофне болото з надмірними залишками рослин, яке
утворюється в умовах живлення виключно дощовими опадами. Верховодка – підземні води, які накопичуються над тимчасовим
підпором (промерзлим ґрунтом тощо). Видимість,
дальність видимості – відстань,
на яку вдень обриси предметів, за якими спостерігають, стають нечіткими. Випаровуваність – гранично можливе випаровування за даних умов погоди,
необмежене запасами вологи. Це випаровування з водних поверхней чи з надмірно
зволоженого ґрунту. Випаровування – відрив молекул від водної, снігової, льодової поверхні
чи з рослинності, ґрунту, з крапель, звішених в атмосфері. Високогірський клімат – клімат на значних висотах в горах. Характеризується низьким атмосферним тиском, певними температурою та вологістю повітря, прозорістю та чистотою повітря. Кількість опадів залежить від експозиції схилів.
Переглядів: 4676
| Теги: | |
Матеріали по темі: |