Реклама

Головна » Статті » Наукові статті » Статті українських науковців [ Додати статтю ]

Пазинич В.Г. Попередні результати ландшафтно-гідрологічного вивчення матеріалів арозйомки 1943 року долини Дніпра на відтинку Київ-Черкаси
       Впродовж багатьох десятиліть українське природознавство було обмежене в доступі до топографічної інформації, яка була, є і буде одним з головних об’єктів досліджень. Довгий час на заваді стояли принципи секретності, але і тепер після їх спрощення, отримати інформацію головним чином можливо тільки в Інтернеті, і то головним чином з закордонних сайтів. І ця проблема залишається актуальною і сьогодні, а її актуальність зростає і на далі.
       Візьмемо простий приклад – визначити масштаб змін в долині Дніпра за останні 50-60 років. Значна частина населення України сьогодні сприймає Дніпро як каскад водосховищ, які існували споконвічно. І коли хтось думає, що Каховське водосховище і раніше прикрашало пониззя Дніпра, то він помиляється. Ним був затоплений Великий Луг – землі українського козацтва. І коли хтось бачить верхівки церков, які стирчать з води Кременчуцького водосховища, то хай знає що на його дні ще й досі лежать решки козацьких сіл.
       Про давню долину Дніпра сьогодні ми можемо довідатися лише з випадково вцілілих карт першої половини м.с., або в кращому випадку з уцілілих триверстих карт другої половини 190-го ст., які зберігаються в Центральній науковій бібліотеці. В даній роботі ж були використані американські топографічні карти долини Дніпра середини м.с, які відображали її стан на середину м.с., космічне зображення Google Earth та викладені на сторінки Інтернету знімки німецької повітряної розвідки долини Дніпра від Києва і до Черкас. Зйомка була виконана після закінчення першого невдалого штурму Букринського плацдарму 29 вересня 1943 року . Тому дивлячись на тогочасний Дніпро ми повинні пам’ятати, що ми бачимо і тіла десятків тисяч українських юнаків, які були зібрані з лівобережжя Дніпра, без зброї і навіть не перевдягнені у військову форму були кинуті на вірну смерть.
        Завдяки вивченню матеріалів цієї аерофотозйомки, як здається автору, вдалося розкрити одне з загадкових явищ долини Дніпра та його приток, це принципи формування на заплаві та терасах піщаних пагорбів. На перший погляд, якщо вивчати тільки поверхню, це є типово еоловими утвореннями. Але дослідження їх текстури вказує на їх зв'язок з флювіальними явищами [1]. На жаль сьогодні ці форми вже недоступні для прямого дослідження, принаймні в долині Дніпра. Тут вони або затоплені водосховищами, а ті що залишилися забудовані.
        До заповнення Канівського водосховища один з таких пагорбів можна було бачити в долині Дніпра неподалік від с. Вишеньки (рис. 1а). Над рівнем заплави він піднімається на 4-5 м (рис. 1б), Ретроспективний аналіз показує, що в другій половині 19-го ст., цей пагорб вже  існував і на триверстій карті зазначений як піщаний масив (ур. Курінь).

                                А                                                            Б
Рис.1. Фрагмент аерознімка з зображення піщаного пагорба на заплаві Дніпра на захід від с. Кийлів (на лівому зрізі зображення 1) та фрагмент триверстої карти 
кінця 19-го ст. (зображення 2)

      З зображення 1а видно, що цей пагорб складається з трьох окремих пасом, які є продовженням колишнього рукава Дніпра. Далі за пагорбом в рельєфі заплави простежуються руслові форми, які колись були під ним поховані. Саме ж русло вузькою стрічкою обходить пагорб з заходу.
      Шестиметрове перевищення змушує шукати відповіді на питання, - що підняло пісок на туку висоту? Прив’язаність усіх трьох пасом до тупого кінця колишнього рукава наводить на думку про визначальну роль його положення у формуванні та локалізації  окремих пасом та пагорба утлому.     Як не дивно, але це явище має дуже просте, з позицій принципів елементарної фізики, пояснення. Винними у його утворенні були льодові затори, які ще до будівництва Київської ГЕС були буденним явищем на Дніпрі в районі Києва.
    Льодові затори, за фізичною суттю, є греблями, за постають тимчасові водойми. Перекриваючи долину лід, в наслідок своєї пластичності, досить щільно перекриває стік води. Але в руслах річок, які мають  більш високу температуру, можуть залишитися канали стоку води. При підйомі води за греблею створюється тиск, який збільшує швидкість потоку і збільшує його транспортуючу здатність. Під тиском вода поглиблює дно, яке профіль якого під греблею набуває форму дуги. При виході з під греблі вода втрачає швидкість і на початку заповнює алювієм русло річки. При значному підйомі води і великій швидкості потоку струмінь води ще деякий час рухається по інерції залишаючи на своєму шляху маси піску. У цьому випадку пасма досягли критичної висоти, що і це двічі відхиляло струмінь від початкового напрямку. Для того щоб підняти водно-піщану пульпу нижче греблі на висоту 5 м рівень води за греблею мав бути дещо вищим, принаймні на висоту, яка б компенсувала різницю між питомою вагою чистої води та пульпою і, окрім того, втрати на гідродинамічне тертя.
    Перегляд знімків по усьому маршруту зйомки дозволив виявити ще чотири подібні ділянки.  Перші два приклади по характери зміни русла і поширенню вихлюпів піску, без сумнівів, відносяться до описаного вище явища. Різниця полягає тільки у відмінності потужності потоку. У цих двох випадках потоку вистачило сили лише заповнити русла та утворити піщані коси. Хоча не виключається можливість, що сформовані піщані пасма були знищені потоком після прориву греблі.
    Останні два приклади постання піщаних масивів, можливо, пов’язані з виходом потоків з вузин і втратою після цього швидкості та транспортуючою здатності.
                                       А                                                            Б
    
                                   В                                                          Г
Рис.2. Фрагменти арознімків на ділянки утворення піщаних при заторних форм: А – біля с. Панського (напроти Черкас); Б – напроти с. Стайки: В – Чорторий біля Микільської Слобідки  (сучасна Русанівка); Г - протока біля с. Осокорки
    Іншим вагомим результатом аналізу зйомки вересня 1943 року є виявлення факту засипання піском сіл  навпроти Києва. Аналіз зображень показав, що в одну з повеней 1931 року або 1942 року, такі села як Вігуріщина, Воскресенська Слобідка, Куликове поле та територія колишнього артилерійського полігону (сучасний Комсомольський масив) були частково засипані піском (рис.3 1).
 
Рис.3. Засипання піском с. Воскресенська Слобідка.
    З зображення рис. 3 2  видно, що східна частина села частково засипана піском. При цьому видно, що на його поширення вплинули чисто технічні умови – напрямок вулиць та огорожі садиб. На карті початку 20-го ст.. село відображене повністю. Висота на яку ліг пісок досягала 104 м БС (рис.4). Це суперечить даним про висоту повені 1931 року, коли вода трохи не досягла позначки 100 м, а також даним про повінь 1942 року. Тоді рівень води був ще на півметра нижчим.

 Рис. 4. Гіпсометрична карта піщаних масивів
    Наразі проводиться до вивчення цієї проблеми, але вже зараз з великою долею імовірності говорити про те, що головну роль тут відіграв антропогенний чинник. Залізничний насип північного переходу, збудований у 1915-1917 роках звузив пропускну частину долину з 11-12 км до 1,5 км. При цьому у 1942 році в руслі знаходилися металеві конструкції підірваного мосту, які могли стати осередком виникнення заломів з дерев та іншого матеріалу, які несла повінь. Піднята таким чином вода скеровувалася насипом у бік лівобережних сіл, де і утворилися піщані наноси. Але завершення цього дослідження потребує збору додаткового фактичного матеріалу, що враховуючи на час, коли це відбувалося є досить складною проблемою.

    Завершимо цей розгляд, знову повернувшись до часу виконання зйомки – 29 вересня 1943 року. Перед вами знімок міста Канева зроблений у цей день о 7 годині 9 хвилин. На ньому є Канів, є Дніпро, є могила Тараса і є сам Тарас. Але тут також присутні і ті молоді хлопці, яких ніс у своїх вода Дніпро. Пам’ятаймо про них!
Фото: Пазинич В.Г. (автор)
Джерело: Пазинич В.Г. / Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Категорія: Статті українських науковців | Додав: wiktor (28.02.2011) W
Переглядів: 2328 | Теги: гідрологія, Пазинич, ландшафт, Дніпро, Київ-Черкаси, аерозйомка | Рейтинг: 5.0/1
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar