00:16 Частка альтернативної енергетики в 2010 році зросла | |
 У минулому році про альтернативну енергетику багато говорилося, а також реалізовувався ряд проектів у Росії і в світі. За даними Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency, IEA), в світі протягом січня - вересня 2010 року частка енергії, одержуваної з поновлюваних джерел (ВДЕ), виросла в порівнянні з тим же періодом 2009 року з 2% до 3%, або у півтора рази. Дана цифра не включає гідроенергетику, частка якої в світовому виробництві електроенергії склала 14%. Частка атомної енергетики незначно скоротилася - з 22% до 21%, участь теплоелектростанцій у світовому енергобалансі залишилося на рівні 62%. Структура виробництва енергії в Росії в цілому та ж, що і в іншому світі, за винятком ВДЕ, де частка нашої країни поки що менше середньосвітових показників. Деякі підсумки розвитку альтернативної енергетики в 2010 році в Росії і в світі призводить екологічне об'єднання «Беллона». За даними, наведеними цією організацією, країнами - лідерами у розвитку виробництва енергії з альтернативних джерел в 2010 році були: • Ісландія, де близько 25% припадає на частку ВДЕ, в основному - енергія геотермальних джерел; • Данія (20,6%, основне джерело - енергія вітру); • Португалія (18%, основні джерела - енергія хвиль, сонця і вітру); • Іспанія (17,7%, основне джерело - сонячна енергія); • Нова Зеландія (15,1%, основні джерела - геотермальна енергія і вітер). Додамо, що серед європейських країн у лідери розвитку альтернативної енергетики виходить також Болгарія. Однак безумовним лідером виявився Ватикан, де в 2010 році було завершено будівництво найбільшої в Європі сонячної електростанції, яка дозволить резиденції Римсько-католицької церкви практично повністю відмовитися від використання інших джерел енергії. Звертає на себе увагу, що успіхів у розвитку альтернативної енергетики добиваються в першу чергу невеликі країни, з порівняно невисокою потребою в енергії, при цьому із сприятливою геологічної або кліматичної специфікою. У той же час в «зелену» енергетику активно інвестують і гіганти - такі як Індія і Китай. Китай, за останніми даними, вже обігнав США і став світовим лідером за сукупною потужності вітроелектростанцій (ВЕС) - за 2010 рік вона була нарощено на 16 тис. МВт і досягла 42 тис. МВт. В Індії в 2011 році очікується пуск в експлуатацію сонячної електростанції потужністю 1000 МВт в штаті Гуджарат. У Росії в 2010 році опрацьовувався цілий ряд проектів, перш за все - за участю великих компаній і корпорацій. Був також досягнуто ряд локальних успіхів у розвитку альтернативної енергетики, зокрема - в Сибіру і на Далекому Сході. Крім того, незважаючи на труднощі, розвивається виробництво деревних гранул - перспективного в наших умовах енергетичної сировини, хоча в даний час воно спрямоване здебільшого на експорт. У розвиток альтернативної енергетики в Росії вдалося залучити й іноземні інвестиції. Поки ж частка альтернативних джерел в Росії не перевищує 1,5% в загальному виробленні енергії, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Одне з істотних перешкод у розвитку, на думку експертів, - недостатньо опрацьована нормативно-правова база. Вона вдосконалюється в даний час. Зокрема, прийнято постанову уряду РФ (№ 850 від 20 жовтня 2010 року), передбачає надання субсидій з федерального бюджету при підключенні об'єктів малої енергетики, що використовує відновлювальна сировина. Крім того, підписаний закон (№ 401-ФЗ від 28 грудня 2010), що вносить зміни до закону «Про електроенергетику» (№ 35-ФЗ від 26 березня 2003 року), що поліпшує умови збуту енергії, виробленої з використанням ВДЕ. Тим не менш, чисто законодавчо-нормативних заходів у даному випадку недостатньо. Для успішного старту розвитку альтернативної енергетики, як показує досвід інших країн, необхідна пряма фінансова підтримка з боку держави, що відзначає ряд експертів. Так, в інтерв'ю Російському географічному товариству на конференції з вітроенергетики 12 листопада 2010 президент Російської асоціації ветроіндустріі (Раві) Ігор Бризгун говорив, що початок активного розвитку альтернативної енергетики в 1970-ті в Німеччині, що стала піонером у цій галузі, було, перш за все, політичним рішенням, здійснювана за рахунок державних ресурсів. Економічна ефективність галузі, яка зробила її привабливою вже для приватних структур, була досягнута пізніше. У Росії ж державні субсидії на розвиток альтернативної енергетики поки не передбачаються. З іншого боку, можна сказати, що держава бере участь у розвитку виробництва «зеленої» енергетики опосередковано, через великі компанії і держкорпорації: РусГідро, Росатом, Роснано, а також за участю регіональних влад. Джерело: http://www.rgo.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
