00:31 Війни та епідемії ніщо в порівнянні з вирубкою лісу | |
 Монгольські
завоювання (1200-1380) і підкорення Америки європейцями (1519-1700)
надали такий же вплив на глобальний вуглецевий цикл, як і сучасний попит
на паливо. А ось «Чорна смерть» (1347-1400) і падіння китайської
династії Мін (1600-1650) виявилися занадто короткими подіями, щоб
світова вуглецевий бюджет їх помітив. «Поширене переконання в тому, що вплив людини на клімат почалося з великомасштабного використання викопного палива в епоху промислового перевороту, помилково», - підкреслює автор дослідження Джулія Понграц з Інституту Карнегі (США). Підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері, зафіксоване при аналізі гренландського і антарктичного льоду, збігається з появою сільського господарства: у міру виснаження грунту і зростання населення люди переходили на нове місце, відвойовуючи територію у первісних лісів. Навпаки, за часів різкого скорочення чисельності людського поголів'я в результаті воєн і епідемій ріллі та пасовища закидалися, і ліси починали контрнаступ. У співавторстві з Кеном Калдейра з Інституту Карнегі та колегами з Метеорологічного інституту імені Макса Планка (ФРН) г-жа Понграц спробувала оцінити площу рослинного покриву планети в його динаміці з 800 року і зіставити ці дані з підсумками кругообігу моделювання вуглецевого. Виявилося, що навіть тривалі катаклізми не могли компенсувати тривала в інших куточках планети безконтрольну вирубку. Одне тільки монгольське нашестя стало до такої міри жахливої катастрофою, що прийшли на спорожнілі простору лісу за півтора-два століття змогли скоротити концентрацію вуглекислого газу в атмосфері на 700 млн т. Приблизно стільки ж сьогоднішнє людство викидає в рік в результаті спалювання пального. Джерело: http://science.compulenta.ru/ | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
