22:43 Історичні катастрофи в чомусь пов'язані зі зміною клімату | |
 У роки Тридцятилітньої війни між правлячими династіями Європи XVII століття Старий Світ пережив кілька найхолодніших десятиліть у новій історії. В цей же час далеко на сході війська з Маньчжурії подолали занесену снігом Велику Китайську стіну. Незабаром після цього Європу охопила чума. Невже війни, епідемії, економічні спади - і справді не більше ніж результат кліматичних змін?Досягнення палеокліматології дозволяють дослідникам озирнутися назад у часі. Один з таких учених, географ Девід Чжан з Гонконзького університету, особливо цікавиться тим, як жаркі і холодні періоди впливають на людську цивілізацію. Він та його колеги заклали в потужну програму статистичного аналізу соціально-економічні, екологічні, демографічні та інші дані. Була зібрана інформація про 14 змінних, серед яких людський зріст, ціни на золото, ширина річних кілець дерев і температурні показники доіндустріальної Європи з 1500 по 1800 рік. Потім група провела аналіз причинності по Грейнджер, щоб встановити, чи є причинно-наслідковий зв'язок між цими змінними. Нарешті, дослідники розділили період на чотири тимчасових «скибочки», кожен з яких займав від 40 до 150 років, щоб з'ясувати, чи були основні події тієї епохи викликані перепадами температури або ж просто корелювали з ними. Кліматичні зрушення і справді виявилися статистично значущою причиною соціальних заворушень, воєн, міграцій, епідемій, голоду і змін в раціоні харчування. Клімат викликав голод, економічні спади та інші катастрофи набагато частіше, ніж інші змінні. Г-н Чжан бачить логіку в тому, що клімат насамперед впливає на сільське господарство: погані врожаї ведуть до зростання цін на золото та інфляції. Голод посилює епідемії. Нещасні люди частіше сердяться на уряд і один на одного. Відповідно, після закінчення смути приходить золотий вік. Наприклад, 100-річний холодний період, що почався в 1560 році, викликав скорочення сезонів вегетації. У результаті середній людський зріст знизився майже на 2,5 см, хвороби і війни стали звичайною справою. До середини XVII століття світ знову потеплішав - і в Європі почалася епоха Просвітництва. Температурна карта епохи дозволила дослідникам глянути й на історичні кореляції, а також визначити поріг кризи, коли зростання цін на продукти харчування повинен неминуче привести до катастрофи. Це дало можливість вірно «передбачити», коли подібне відбувалося в інших точках історії. Деякі коментатори вітали результати, але висловили жаль у зв'язку з тим, що колеги не продовжили дослідження до індустріального періоду, коли розвиток торгівлі і техніки, а також інші процеси зробили суспільство менш чутливим до клімату. Залишається неясним, наскільки цінні такі дослідження стосовно до сьогоднішнього моменту, коли людство стоїть на порозі різкої зміни температури. Історики, навпаки, не можуть проковтнути зазначені висновки. Наприклад, Вільям Етвелл з американських коледжів Хобарта і Вільяма Сміта вказує на те, що автори проігнорували вплив релігії, торгівлі та інших факторів. Наприклад, під час «малого льодовикового періоду» 1500-1559 років корінне населення Америки масово помирало від хвороб, імпортованих зі Старого Світу, що частково призвело до початку торгівлі африканськими рабами. Іншими словами, клімат там був ні при чому. Палеокліматологія Себастьян Вагнер з Центру Гельмгольца (ФРН) критикує дослідження з іншої причини. Він зазначає, що розбивка на великі шматки була помилкою - це занадто великі періоди, які здатні згладити статистичні нюанси. Крім того, фахівець незадоволений тим, що з усіх кліматичних факторів враховувалася тільки температура, а не зміна кількості опадів, наприклад. Результати дослідження опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Підготовлено за матеріалами ScienceNOW. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
