Головна » Статті » Теорія географії [ Додати статтю ]

У розділі матеріалів: 439
Показано матеріалів: 19-24
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 ... 73 74 »

     палеонтологія, Окаменілості, Класифікація, систематика , номенклатураОрганізми населяють нашу планету від полюса до полюса, від вершин гір до самих глибоководних океанічних западин, утворюючи біосферу Землі. Але розподілені вони нерівномірно із-за відмінностей в умовах середовища. По відношенню до будь-якої істоти поняття "середовище” включає всю суму факторів як неорганічних (абіотичних), так і органічних (біотичних). Кожна рослина і тварина пристосована до наявних параметрів абіотичного середовища і сукупно живучим організмам. Його загальна форма і форма окремих частин, також їх функції і фізіологія взаємозалежні і відповідають способу життя (поведінки) у відповідній обстановці. Наприклад, обтічна форма риби, її плавники та інші органи пристосовані до існування у воді, а спосіб живлення, взаємовідношення з іншими тваринами обумовлюють низку особливостей морфології, органів захисту і нападу.
Категорія:Геологія | Переглядів:4999 | Додав: wiktor | Дата: 05.03.2011 | Коментарі (0)
палеонтологія, Окаменілості, Класифікація, систематика , номенклатура       Палеонтологія – наука про органічний світ геологічного минулого. Об’єктом її дослідження є як тварини так і рослини, і тому палеонтологія поділяється на палеозоологію і палеоботаніку. Метою палеонтології є всебічне вивчення  раніше живших організмів з встановленням: 1) їх будови (морфології) і систематики; 2) розповсюдження в просторі і часі (розподіл в земних шарах); 3) шляхів і закономірностей еволюції; 4) способів життя і середовища існування. Всі перераховані задачі взаємозв’язані. Так вивчення морфології не є самоцілью, а зв’язано з систематизацією організмів. Строго наукову систему неможливо побу­дувати без вивчення еволюції, а історичний розвиток груп тварин і рослин неможливо зрозуміти без знань послідовного розташування їх залишків в шарах та впливу чинників середовища на організми. Образ життя тісно зв’язаний з морфологією організмів, і остання може бути пояснена у зв’язку з образом життя, при морфофункціональному аналізі.
Категорія:Геологія | Переглядів:6894 | Додав: wiktor | Дата: 05.03.2011 | Коментарі (0)
палеогеографія, методи дослідження, фаціальний аналіз, формації, рухи земної кори     До текстур поверхонь нашарування відносяться різноманітні знаки (органічного чи неорганічного походження): знаки брижів, тріщини висихання, відбитки крапель дощу, граду, сліди життєдіяльності різноманітних організмів (сліди повзання, заривання, відбитки лап четвероногих, птахів тощо), а також гієрогліфи - сліди невстановленого походження. Наприклад, знаки брижів чітко вказують на обстановку осадконакопичення: симетричні брижі - типові лише для водного середовища, несиметричні можуть формуватись і вітром і в прибережних умовах. Розрізняють їх за індексом брижів (відношення ширини валика до його висоти): у водних брижів він коливається від 5 до 10, у вітрових - від 20 до 50. Текстури поверхонь нашарування дають також цінні відомості для палеокліматичних реконструкцій.
Категорія:Геологія | Переглядів:4463 | Додав: wiktor | Дата: 27.02.2011 | Коментарі (0)
палеогеографія, методи дослідження, фації, літораль, абісаль, сублітораль     Відтворенням фізико-географічних умов геологічного минулого займається палеогеографія, а єдиними документами, якими доводиться оперувати цій науці при розшифровці подій, віддалених від нас на мільйони, десятки, сотні мільйонів років, є осадові гірські породи з комплексом скам'янілих решток в них. При цьому палеогеографія намагається встановити цілий ряд характеристик того середовища, в якому формувалась досліджувана порода, як-от: характер древнього рельєфу суші чи морського дна, обриси берегової лінії, глибину морського (чи іншого) басейну, температуру і солоність води, клімат, склад органічного світу і т.д. Ці завдання палеогеографія вирішує за допомогою вивчення фацій - тобто комплексу гірських порід, які формувалися у строго визначених фізико-географічних умовах і тому характеризуються певними літологічними і палеонтологічними особливостями.
Категорія:Геологія | Переглядів:4545 | Додав: wiktor | Дата: 27.02.2011 | Коментарі (0)
 підземні води, геологія, грунтові води, міжпластові води, гідросфера      За походженням підземні води поділяють на інфільтраційні, конденсаційні, ювенільні (магматогенні), седиментаційні і метаморфогенні. Інфільтраційні води утворюються за рахунок просочування (інфільтрації) углиб Землі дощових вод, талих снігових, вод озер, річок, водосховищ. Конденсаційні утворюється внаслідок конденсації водяної пари в порах гірських порід. Конденсаційні і інфільтраційні води називають ще вадозними, оскільки вони переміщуються і беруть участь у кругообігу води в природі. Ювенільні води утворюються внаслідок дегазації магми, що проникає в товщі гірських порід. Матаморфогенні води утворюються під час процесу метаморфізації гірських порід. Гірські породи у склад хімічних сполук яких входить вода, при високому тиску та температурі зневоднюються. Роль таких вод у загальному балансі підземних вод незначна. Седиментаційні підземні води – це поховані води колишніх морських басейнів, їх ще називають реліктовими, або залишковими.
Категорія:Геологія | Переглядів:9231 | Додав: wiktor | Дата: 17.02.2011 | Коментарі (0)
    Осадовими називають гірські породи, що виникли в результаті руйнування і накопичення різних порід (магматичних,  метаморфічних і навіть осадових). Відповідно до умов формування осадових порід виділяють породи різних фації : континентальної, морської, болотної, лагунної, пустельної тощо. Процес перетворення осаду в гірничу породу називається діагенезом («діагенезис» - перетворення).

На осадові породи припадає майже 75% площі земної поверхні. Однак потужність їх невелика (в прогинах земної кори максимальна товща осадових порід 15-20 км). Осадові породи можуть залягати пластами, пропластками (тонкий шар породи), або лінзами. Їм властива шаруватість (горизонтальна, коса, діагональна та перехресна).
Категорія:Геологія | Переглядів:27893 | Додав: wiktor | Дата: 17.02.2011 | Коментарі (0)
1-6 7-12 13-18 19-24 25-30 31-36 ... 433-438 439-439