| Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 373-378 |
Сторінки: « 1 2 ... 61 62 63 64 65 ... 73 74 » |
 Кругообіг води в природі складається з
випаровування, опадів, поверхневого і підземного стоків. Розрізняють малий
(океан – повітря – океан) і великий (океан – повітря – суходіл –
океан) кругообіг. При великому кругообігу частина води, яка випаровується з
водної поверхні океанів і морів переноситься вітром на сушу. Випавши тут опади
частково випаровуються, але в основному вони повертаються в океани і моря
завдяки поверхневому і підземному стоку. Випаровування, що проходить на суші
дорівнює кількості опадів, що випали. З поверхні океану щорічно випаровується
до 500 тис.км³ води, 90% випадає у вигляді опадів не досягнувши материка.
Основна маса води знаходиться в Світовому океані, друге місце займають підземні
води, а на третьому – лід і сніг Арктичних і Антарктичних областей. Порушення
кругообігу і балансу води на Землі веде до негативних наслідків. |
 Кисень, вуглекислий газ і інші гази, що містяться в дощових та ґрунтових
водах, володіють окислюючою і розчинною здатністю. Просочуючись крізь пори
гірських порід вода розчиняє і виносить з них хлориди, сульфати, карбонати.
Цілісність гірських порід порушують карстові процеси, що проходять в результаті
вимивання вапняків, гіпсів, кам’яних солей. В результаті чого в пластах
осадочних порід утворюються пустоти, а над ними на поверхні землі – провали і
воронки просідання, що небезпечні для споруд (явище суфозії). Суффозія – це
процес вимивання і виносу твердих частинок і вилуговування розчинних гірських
порід і грунтів водою, яка рухається в них. Причиною суффозії є повільне
підіймання рівня вод першого водоносного горизонту (в четвертинних відкладах). |
 Геоекологія –
наука, яка вивчає вплив на геологічне середовище природних геологічних процесів
і антропогенної (техногенної) діяльності. Термін геоекологія був введений в
1939 році німецьким вченим Троллем, як синонім екології ландшафтів. Геологи
довго не використовували даний термін, і тільки з 2-ї половини 1980 рр. почали
застосовувати. Даний термін складається з 3-х грецьких слів: "ге” - земля, "ойкос”
– дім, "логос” – вчення. Предметом геоекології
є вивчення залежності стану геологічного середовища від природних геологічних
процесів і господарської діяльності людини. Об'єктом
вивчення є природне геологічне середовище і природно-антропогенні системи. Геологічне середовище – генетично єдині оболонки землі – літосфера,
гідросфера, атмосфера. Природні геологічні процеси і антропогенна діяльність
впливають, як на окремі геосфери (надра, повітря, воду), так і на всю планету в
цілому. |
|
Сучасні індустріальні та постіндустріальні країни спираються в основному на найману працю (наймані робітники - >90%). Таким чином, на ринку праці робітники пропонують свою робочу силу в розрахунку на оплату, формуючи пропозицію, а роботодавці пред'являють попит і платять за неї. |
 До загальних абсолютних показників обсягу міграцій
належать: валова міграція та сальдо міграції. Валова міграція – сума
чисельності прибулих та вибулих за рік. Сальдо міграції – різниця між кількістю
прибулих і вибулих за рік. Сальдо міграції характеризує зміну чисельності
населення за рік. При характеристиці міграційних потоків проводять також
групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), освітою, національністю,
статтю, віком. Для визначення інтенсивності міграційних потоків використовують
також відносні показники (виражені в %0) – коефіцієнт прибуття,
вибуття, коефіцієнт механічного приросту. Коефіцієнт механічного приросту може
бути додатнім (якщо кількість прибулих переважає чисельність вибулих) та
від’ємним (при переважанні виїзду). |
 Розселення, як відомо, оцінюється регіональними
відмінностями в густоті населення, співвідношення чисельності міських і
сільських жителів, інтенсивності зміни кількості жителів сільських і міських
населених пунктів тощо. В свою чергу, просторові зрушення в порайонній
організації виробництва та інших видах трудової діяльності мають прямий вплив
на форми й територіальні особливості
розселення людей, в значній мірі зумовлюють інтенсивність і напрям постійних і
маятникових міграцій, призводять до зміни в питомій вазі міських і сільських
жителів у всьому населенні світу. |
