Північна Америка розташовується в межах
арктичного субарктичного, помірного, субтропічного, тропічного і
субекваторіального поясів. Виділяються дві великі частини: рівний
Позакордильєрний Схід і гірський Кордильєрний Захід, які підрозділяються на
країни. В межах Позакордильєрного Сходу виділяється: Г р е н л а н д і я –
найбільший острів на земній кулі, 80 % якого зайнято льодом, який утворюється
на внутрішній частині острова суцільний покрив середньою потужністю 2300 м; ділянки суші штатною до 200-250 км не покриті льодом, розташовуються
переважно вздовж південно-західного і північно-східного побереж; клімат
арктичний і морський субарктичний (на південь від 68о пн.ш.). Для
вільних від постійного льодового покриву характерна тундрова рослинність; К а н
а д с ь к и йА р к т и ч н и йа р - х і п е л а г- один з найбільших у світі. Південніі західні острови за характером природних
умов близькі до північних частин материку, північно-східні – до північних
частин Гренландії. Положення у високих широт Арктики, суровий арктичний клімат
передумовили розвиток ландшафтів зон тундри і арктичних пустель. Л і в р е н т
і й с ь к ав и с о ч и н а- основна частина Канадського щита, яка має
висоту 150-600 м і сильно
пенеплизовану (вирівняну) поверхню. Майже вся територія горбиста, сильно
заболоченаі є багато озер, покрита
лісовою і тундровою рослинністю. Клімат підданий сильному впливу Арктики:
низькі температури, сильні вітри, висока вологість повітря. Ц е н т р а л ь н
ір і в н и н изаймають більшу (східну) частину басейну
Міссісіпі. Форми рельєфу зв’язані з конфігурацією палеоген-неогенового
пенеплену (вирівнювання), ускладненого в північній частині льодовиковими
наносами. В будь-який час року, особливо зимою, існує значний температурний
градієнт між північними і південними частинами, що є одною з основних причин,
що призводить до зміни ландшафтів – від тайгових до субтропічним лісним.В е л и к іхарактерні глибокі долини маловодних рік,
схили яких розчленовані системою ярів. Ці простори носять назву бедленд (погані
землі). А п п а л а ч і- система
складчастих хребтів, долин, плато і плоскогір’їв. Клімат пом’якшений впливом
Атлантичного океану, на півночі – помірний, на півдні – субтропічний.
Б е р е г о в ін и з о в и н
и-плоский рельєф, сильна заболоченість. Теплий вологий океанічний клімат,
що створює умови для розвитку багатої, переважно субтропічної рослинності.
В межах Кордильєрного
Заходу виділяються: К о р д и л ь є р иА л я с к и –займає північну частину Кордильєр, включає всю територію
штату Аляска, частину плоскогір’я Юкон, яка лежить в Канаді. На півдні
переважають високо гірські хребти з потужним зледенінням. Спектр висотних поясів
представлений лісотундрами і долинах річок і гірською тундрою на високих
плоскогір’ях. Повсюди розповсюдженабагаторічна мерзлота. К а н а д с ь к іК о р-д и л ь є р и – найбільш
вузька частина Кордильєр; в рельєфі переважають високо гірські хребти з широким
розвитком давно льодовикових форм і сучасного зледеніння. Клімат помірний, від
вологого до засушливого. Спектр висотних поясів включає степи в між гірських
долинах, лісостепи на високих плато, гірські хвойні ліси на схилах і альпійські
луки на вершинах. К о р д и л ь р иСША, або Південні Кордильєри – найбільш висока частина Кордильєр. Високі
хребти покриті сніжниками і льодовиками, безпосередньо сусідству ют з обширними
безстічними пустинними плато. Клімат субтропічний, на узбережжі середземноморський,
у внутрішніх частинах засушливий. На схилах високих хребтів розвинуті пояси
гірських соснових лісів, хвойних субальпійських рідколісь і альпійських лук. М
е к с і к а н с ь- к ен а г і р’ я- в рельєфі переважають високі плато і
нагір’я, місцями сильно розчленовані. Характерні висока сейсмічність,
вулканізм. Клімат тропічний, переважно сухий. На навітряних схилах –
низькорослі колючі ліси (у підніжжя) і листопадні тропічні ліси, на вершинах –
хвойні ліси. У внутрішніх частинах розповсюджені чагарникові креозотові і
високо гірські суккулентні пустелі, кактусово-акацієві савани і гірські
хвойно-шорстолистяні ліси.