Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів [ Додати статтю ]

Природне районування Північної Америки

             Північна Америка розташовується в межах арктичного субарктичного, помірного, субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Виділяються дві великі частини: рівний Позакордильєрний Схід і гірський Кордильєрний Захід, які підрозділяються на країни. В межах Позакордильєрного Сходу виділяється: Г р е н л а н д і я – найбільший острів на земній кулі, 80 % якого зайнято льодом, який утворюється на внутрішній частині острова суцільний покрив середньою потужністю 2300 м; ділянки суші штатною до 200-250 км не покриті льодом, розташовуються переважно вздовж південно-західного і північно-східного побереж; клімат арктичний і морський субарктичний (на південь від 68о пн.ш.). Для вільних від постійного льодового покриву характерна тундрова рослинність; К а н а д с ь к и й   А р к т и ч н и й   а р - х і п е л а г  - один з найбільших у світі. Південні  і західні острови за характером природних умов близькі до північних частин материку, північно-східні – до північних частин Гренландії. Положення у високих широт Арктики, суровий арктичний клімат передумовили розвиток ландшафтів зон тундри і арктичних пустель. Л і в р е н т і й с ь к а   в и с о ч и н а   - основна частина Канадського щита, яка має висоту 150-600 м і сильно пенеплизовану (вирівняну) поверхню. Майже вся територія горбиста, сильно заболочена  і є багато озер, покрита лісовою і тундровою рослинністю. Клімат підданий сильному впливу Арктики: низькі температури, сильні вітри, висока вологість повітря. Ц е н т р а л ь н і    р і в н и н и   займають більшу (східну) частину басейну Міссісіпі. Форми рельєфу зв’язані з конфігурацією палеоген-неогенового пенеплену (вирівнювання), ускладненого в північній частині льодовиковими наносами. В будь-який час року, особливо зимою, існує значний температурний градієнт між північними і південними частинами, що є одною з основних причин, що призводить до зміни ландшафтів – від тайгових до субтропічним лісним. В е л и к і    характерні глибокі долини маловодних рік, схили яких розчленовані системою ярів. Ці простори носять назву бедленд (погані землі). А п п а л а ч і  - система складчастих хребтів, долин, плато і плоскогір’їв. Клімат пом’якшений впливом Атлантичного океану, на півночі – помірний, на півдні – субтропічний.

Б е р е г о в і   н и з о в и н и   -  плоский рельєф, сильна заболоченість. Теплий вологий океанічний клімат, що створює умови для розвитку багатої, переважно субтропічної рослин­ності.

            В межах Кордильєрного Заходу виділяються: К о р д и л ь є р и   А л я с к и –займає північну частину Кордильєр, включає всю територію штату Аляска, частину плоскогір’я Юкон, яка лежить в Канаді. На півдні переважають високо гірські хребти з потужним зледенінням. Спектр висотних поясів представлений лісотундрами і долинах річок і гірською тундрою на високих плоскогір’ях. Повсюди розповсюджена  багаторічна мерзлота. К а н а д с ь к і   К о р-  д и л ь є р и – найбільш вузька частина Кордильєр; в рельєфі переважають високо гірські хребти з широким розвитком давно льодовикових форм і сучасного зледеніння. Клімат помірний, від вологого до засушливого. Спектр висотних поясів включає степи в між гірських долинах, лісостепи на високих плато, гірські хвойні ліси на схилах і альпійські луки на вершинах. К о р д и л ь р и   США, або Південні Кордильєри – найбільш висока частина Кордильєр. Високі хребти покриті сніжниками і льодовиками, безпосередньо сусідству ют з обширними безстічними пустинними плато. Клімат субтропічний, на узбережжі середземно­морський, у внутрішніх частинах засушливий. На схилах високих хребтів розвинуті пояси гірських соснових лісів, хвойних субальпійських рідколісь і альпійських лук. М е к с і к а н с ь- к е   н а г і р’ я  - в рельєфі переважають високі плато і нагір’я, місцями сильно розчленовані. Характерні висока сейсмічність, вулканізм. Клімат тропічний, переважно сухий. На навітряних схилах – низькорослі колючі ліси (у підніжжя) і листопадні тропічні ліси, на вершинах – хвойні ліси. У внутрішніх частинах розповсюджені чагарникові креозотові і високо гірські суккулентні пустелі, кактусово-акацієві савани і гірські хвойно-шорстолистяні ліси.   

Фото:
Джерело:
Категорія: Фізична географія материків та океанів | Додав: wiktor (23.05.2010)
Переглядів: 5487 | Теги: Гренландія, Кордильєри, природне районування, Північна Америка | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
ComForm">
avatar