Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія України [ Додати статтю ]

У категорії матеріалів: 45
Показано матеріалів: 37-42
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
  Основні родовища залізних руд знаходяться в Криворізькому і Керченському басейнах, залізорудних районах Кіровоградської, Запорізької, Донецької і Полтавської областей. Особливо велика роль належить Криворізькому басейну, одному з найбільших у світі. Криворізький басейн приурочений до центральної частини Українського щита і займає площу близько 300 км2. Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат з умістом заліза 65 %. Руди з вмістом заліза 46-70 % поширені на Саксаганському (Головному) рудному полі, де зосереджено до 90 % запасів багатих залізних руд басейну. В Кривбасі відомо близько 300 родовищ багатих залізних руд. Їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Зараз добування залізних руд ведеться вже на глибині понад 1000 м.
Категорія:Фізична географія України | Переглядів:42531 | Додав: wiktor | Дата: 20.03.2010 | Коментарі (0)
Надра є частиною "земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойм і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння... Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин — це місця нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за якістю та умовами залягання придатні для промислового використання" (Кодекс України про надра, 1994 р.). Розміщення корисних копалин, поєднання їх різних видів, глибина і характер залягання та запаси тісно залежать від геологічної будови і палеогеографічних умов їх нагромадження. Наявність у межах України докембрійського щита, палеозойських тектонічних западин, альпійських передгірних прогинів і альпійської складчасто-скидової зони, у будові яких беруть участь гірські породи всіх геологічних систем, зумовили різноманітність і багатство її надр.

Категорія:Фізична географія України | Переглядів:23490 | Додав: wiktor | Дата: 20.03.2010 | Коментарі (2)
Аналіз фізичної карти України засвідчує різноманітність її поверхні. Це пов'язано з розташуванням її території в межах Східноєвропейської рівнини. Українських Карпат і Кримських гір. Особливістю поверхні є те, що рівнини займають 95 % загальної площі країни, з них близько 70 % припадає на низовини і 25 % на височини. Середня абсолютна висота рівнинної частини України становить 175 м; вона рідко сягає вище 300-400 м, а на узбережжях морів знижується до 10-15 м. Важливим фактором є те, що підвищеність рівнинної частини території України над рівнем моря станонить у середньому 175 м, а її максимальна відмітка знаходиться на Хотинській височині (м.Берда, 515 м). На Азово-Чорноморському узбережжі абсолютні висоти коливаються в межах 10-15 м, на височинах переважно 300-400 м. Водночас гірські хребти досягають 1500-2000 м, і найвищою точкою всієї України є гора Говерла (2061 м) в Українських Карпатах.
Категорія:Фізична географія України | Переглядів:6390 | Додав: wiktor | Дата: 19.03.2010 | Коментарі (0)
Геолого-геоморфологічна будова є однією з найважливіших складових природного середовища і чинників ландшафтоутворення. Геологічна будова впливає на рельєф, розміщення корисних копалин, просторову диференціацію ландшафтів, господарське використання території. Характер поверхні, її абсолютні висоти, експозиція схилів видозмінюють температурний режим, кількість атмосферних опадів, особливості поверхневого стоку, поширення ґрунтових вод, типів ґрунтів, біотичних комплексів. Типи і форми рельєфу разом з літологією порід, що їх складають, є одним із компонентів географічного ландшафту і найважливішим чинником ландшафтогенезу.
Категорія:Фізична географія України | Переглядів:22304 | Додав: wiktor | Дата: 19.03.2010 | Коментарі (2)
Нагадаємо, що антропоген — це останній період кайнозойської ери, який настав після неогенового періоду і триває досі. У літературі він має кілька назв, але найчастіше вживана — четвертинний період. У 1922 р. геолог О. Павлов запропонував називати його антропогеновим у зв'язку з тим, що в цей час з'явилася і розвивалася людина. Антропогеновий період є найкоротшим із геологічних періодів. Існує розбіжність щодо критеріїв проведення нижньої його межі: перше значне похолодання, перше зледеніння, поява найдавнішої людини — презиндкантропа (2,5-3,5 млн років), перших справжніх архантропів — пітекантропа, синантропа (0,6-0,8 млн років). За рекомендаціями Міжнародного геологічного конгресу (1972) нижню межу антропогенового періоду проводять під морськими калабрійськими відкладами Італії та їхніми континентальними аналогами.
Категорія:Фізична географія України | Переглядів:8768 | Додав: wiktor | Дата: 19.03.2010 | Коментарі (0)
Загальний план рельєфу України — чергування височин і низовин, наявність гір, їх висоти і напрям простягання зумовлений морфоструктурами. Більшість з них — Подільська, Придніпровська та Донецька височини. Придніпровська низовина й Українські Карпати простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напряму головних тектонічних регіонів. Величезну роль при цьому відіграла найдавніша структура — Український докембрійський щит. З ним безпосередньо пов'язані цокольно-денудаційні Придніпровська і Приазовська височини. Тектонічним западинам, як правило, відповідають пластово-акумулятивні низовини: Дніпровсько-Донецькій западині — Придніпровська низовина. Полтавська рівнина. Причорноморській западині — Причорноморська низовина. На дислокованій платформній основі знаходиться цокольно-пластова денудаційна Донецька височина. Зв'язки рельєфу з геоструктурою в цілому досить складні. В окремих областях маємо обернений (інверсійний) зв'язок. Прикладом є пластово-денудаційна Подільська височина, яка в основному займає Подільську монокліналь і частину Галицько-волинської западини.
Категорія:Фізична географія України | Переглядів:22740 | Додав: wiktor | Дата: 19.03.2010 | Коментарі (0)
1-6 7-12 ... 25-30 31-36 37-42 43-45