| Головна » Статті » Теорія географії » Геологія | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 33 Показано матеріалів: 7-12 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
 Організми
населяють нашу планету від полюса до полюса, від вершин гір до самих
глибоководних океанічних западин, утворюючи біосферу Землі. Але розподілені
вони нерівномірно із-за відмінностей в умовах середовища. По відношенню до
будь-якої істоти поняття "середовище” включає всю суму факторів як неорганічних
(абіотичних), так і органічних (біотичних). Кожна рослина і тварина
пристосована до наявних параметрів абіотичного середовища і сукупно живучим
організмам. Його загальна форма і форма окремих частин, також їх функції і
фізіологія взаємозалежні і відповідають способу життя (поведінки) у відповідній
обстановці. Наприклад, обтічна форма риби, її плавники та інші органи
пристосовані до існування у воді, а спосіб живлення, взаємовідношення з іншими
тваринами обумовлюють низку особливостей морфології, органів захисту і нападу.
|
|
Палеонтологія – наука про органічний світ геологічного минулого. Об’єктом її дослідження є як
тварини так і рослини, і тому палеонтологія поділяється на палеозоологію і
палеоботаніку. Метою палеонтології є всебічне вивчення раніше живших організмів з встановленням: 1)
їх будови (морфології) і систематики; 2) розповсюдження в просторі і часі
(розподіл в земних шарах); 3) шляхів і закономірностей еволюції; 4) способів
життя і середовища існування. Всі перераховані задачі взаємозв’язані. Так вивчення
морфології не є самоцілью, а зв’язано з систематизацією організмів. Строго
наукову систему неможливо побудувати без вивчення еволюції, а історичний
розвиток груп тварин і рослин неможливо зрозуміти без знань послідовного
розташування їх залишків в шарах та впливу чинників середовища на організми.
Образ життя тісно зв’язаний з морфологією організмів, і остання може бути
пояснена у зв’язку з образом життя, при морфофункціональному аналізі. |
 До текстур поверхонь нашарування
відносяться різноманітні знаки (органічного чи неорганічного
походження): знаки брижів, тріщини висихання, відбитки крапель дощу,
граду, сліди життєдіяльності різноманітних організмів (сліди повзання,
заривання, відбитки лап четвероногих, птахів тощо), а також гієрогліфи -
сліди невстановленого походження. Наприклад, знаки брижів чітко
вказують на обстановку осадконакопичення: симетричні брижі - типові лише
для водного середовища, несиметричні можуть формуватись і вітром і в
прибережних умовах. Розрізняють їх за індексом брижів (відношення ширини
валика до його висоти): у водних брижів він коливається від 5 до 10, у
вітрових - від 20 до 50. Текстури поверхонь нашарування дають також
цінні відомості для палеокліматичних реконструкцій. |
 Відтворенням фізико-географічних умов
геологічного минулого займається палеогеографія, а єдиними документами,
якими доводиться оперувати цій науці при розшифровці подій, віддалених
від нас на мільйони, десятки, сотні мільйонів років, є осадові гірські
породи з комплексом скам'янілих решток в них. При цьому палеогеографія
намагається встановити цілий ряд характеристик того середовища, в якому
формувалась досліджувана порода, як-от: характер древнього рельєфу суші
чи морського дна, обриси берегової лінії, глибину морського (чи іншого)
басейну, температуру і солоність води, клімат, склад органічного світу і
т.д. Ці завдання палеогеографія вирішує за допомогою вивчення фацій -
тобто комплексу гірських порід, які формувалися у строго визначених
фізико-географічних умовах і тому характеризуються певними літологічними
і палеонтологічними особливостями. |
 За походженням підземні води
поділяють на інфільтраційні, конденсаційні, ювенільні (магматогенні),
седиментаційні і метаморфогенні. Інфільтраційні води утворюються за
рахунок просочування (інфільтрації) углиб Землі дощових вод, талих
снігових, вод озер, річок, водосховищ. Конденсаційні утворюється
внаслідок конденсації водяної пари в порах гірських порід. Конденсаційні
і інфільтраційні води називають ще вадозними, оскільки вони
переміщуються і беруть участь у кругообігу води в природі. Ювенільні
води утворюються внаслідок дегазації магми, що проникає в товщі гірських
порід. Матаморфогенні води утворюються під час процесу метаморфізації
гірських порід. Гірські породи у склад хімічних сполук яких входить
вода, при високому тиску та температурі зневоднюються. Роль таких вод у
загальному балансі підземних вод незначна. Седиментаційні підземні води –
це поховані води колишніх морських басейнів, їх ще називають
реліктовими, або залишковими. |
 Осадовими називають гірські
породи, що виникли в результаті руйнування і накопичення різних порід
(магматичних, метаморфічних і навіть осадових). Відповідно до умов
формування осадових порід виділяють породи різних фації :
континентальної, морської, болотної, лагунної, пустельної тощо. Процес
перетворення осаду в гірничу породу називається діагенезом («діагенезис»
- перетворення). На осадові породи припадає майже 75% площі земної поверхні. Однак потужність їх невелика (в прогинах земної кори максимальна товща осадових порід 15-20 км). Осадові породи можуть залягати пластами, пропластками (тонкий шар породи), або лінзами. Їм властива шаруватість (горизонтальна, коса, діагональна та перехресна). |
