Реклама

Головна » Статті » Наукові статті » Статті українських науковців [ Додати статтю ]

Пазинич В. Льодовикові водяні млини (Moulins)...

Пазинич В. Льодовикові водяні млини (Moulins) внутрішня льодовикова та підльодовикова дренажні системи) –  перетирання твердих гірських, порід польодовикові озера (Kettle Lakes)

Представлена робота, як і недавно розміщені на сайті Географіки  "Зарисовки з натури" входить в склад задуманої серії? Головною метою якої є демонстрації можливостей сучасних технологій у вирішенні теоретичних та прикладних проблем природознавства. Причому наголос буде зроблений на сучасну інформатику. Зокрема, мова йде про глобальну систему як Google Earth та його аплікації. З одного боку, тривимірна модель  дозволяє пізнавати різні явища в просторі і часі за рахунок архіву космічних зображень, з іншого боку, наявність наземних фотознімків зроблених фахівцями природознавцями та чисельними туристами дозволяють не тільки побачити явища в деталях, але часом і помітити багато нового. Фактично, сьогодні вже є підстави говорити про виникнення нового підходу до проведення природничих досліджень.

З огляду на майже двохсотрічну історію науки гляціологія, назва статті може викликане деяке здивування.  У відповідь, можу запропонувати знайти переконливі відповіді на два принципових питання. Перше, - як поширюється льодовик? Тут два варіанта відповіді. Перший, як бульдозер, а це виникає з публікацій початкового етапу гляціології. Другий, наростає як щорічний сніговий покрив. Так само, до сьогодні є незрозумілим механізм фізичної взаємодії льодовика с твердою поверхнею. Яскравою ілюстрацією принципів, на яких закріплювалася гляціологія як наука є опис цих процесів зроблених В.В. Докучаєвим в 1892 році: "Двигаясь более чем на тысячу вёрст, с северо-запада на юго-восток, из Скандинавии, Финляндии и Олонецкой губернии, к своим южным и юго-восточным (выше обозначенным) степным пределам, он разрушал, истирал, измельчал, шлифовал, а частью и сортировал, при помощи ледни­ковых вод, сотни всевозможных горных пород (массивных, осадочных и иных, — граниты, зелёнокаменные, известняки, мергели, песчаники, глины и пр.)» лежавших на его пути, и передвигал их остатки в более южные широты. Благодаря такому процессу, конечно, длившемуся тыся­челетия; благодаря, с другой стороны, постоянно продолжавшемуся всё это время химическому и физическому выветриванию означенных пород, должны были получиться разнообразнейшие продукты ледниковой дея­тельности, которые, покамест, можно и следует разбить на пять групп,— на пять типов: а) каменные обломки различных горных пород, часто округлённые, изредка даже отшлифованные, — это так называемые валуны, гальки, щебень, крупнозернистые пески и пр.; б) грубые, несортирован­ные, неслоистые, обыкновенно красно-бурые глины, почти повсеместно (в северной и средней России) употребляемые на кирпичи; в) хорошо сортированные, часто тонкозернистые, большею частью, кварцевые, всегда неправильно слоистые, разноцветные, большей частью, белые или красноватые, пески; г) механически взвешенный, главным образом, в ледниковых водах ил, совершенно аналогичный  с тем, который и теперь массами выносится с с любого ледника, и состоит из довольно равномерной смеси мельчайших зёрен кварца, хлопьев глины, мергелистых частиц и пр.; д) наконец, вещества, химически растворённые в ледниковых водах, каковы, например, разнообразнейшие углекислые, сернокислые, хлори­стые и иные соли.

Можно положительно утверждать, что все эти типы ледниковых образований присущи каждому любому современному леднику; сопровождали они, конечно, и великий скандинаво-русский ледник, тем в большем количестве, чем размеры его были значительнее нынешних ледяных полей" [с. 28, 1936.].

Те що льодовик разрушал, истирал, измельчал, шлифовал це написано, але як це вже загадка. Написано тому, що є результат, є мутні потоки з під льодовика, які несуть велику кількість зависі. А взятися вона могла там де механічно перетираються тверді породи, Все логічно. Льодовик великий, довготривалий, майже вічний, а значить всемогутній. Це писалося більше ніж сто років тому, але й сьогодні про це розповідають школярам, студентам і домогосподаркам по ТВ.

Але якщо подивитися на наступні дві фотографії і подумати, а що такий лід взагалі міг перетерти? Та, мабуть нічого. Третя  фотографія. На ній добре говорить про те, що  льодовик спокійно лежав, лежить і буде лежати, ж допоки не розтопиться. Всі нерівності ложа дна льодовика виглядають абсолютно неушкодженими. Більш того, видима шаруватість льоду також заперечує будь яку іншу його фізичну взаємодію з гірськими породами, - истирание, измельчение, шлифование. В іншому випадку шаруватість просто не збереглася б. Все це тому, що для льоду характерний такий фізичний параметр як в’язкість. Ця його властивість ставить лід в ряд плинних субстанцій, а це несумісне с принципами разрушал, истирал, измельчал, шлифовал. Скоріше для льодовика характерні принципи стікав та обтікав. Для разрушал, истирал, измельчал, шлифовал є інші механізми про них і піде мова далі.

Перевидання роботи В. Докучаєва у 1936 році, як видно з передмови академіка В.Р. Вильямса мало на меті показати, що голодомор в Україні був наслідком особливостей клімату. Тобто, посуха була, а її можність виникала с тексту роботи В. Докучаєва. А якщо підняти метеорологічні дані, наприклад, Метеорол. данные за отдел. годы, Вып.10а, Атмосфер. осадки, Т.1. АН УССР, Киев 1956, то з них видно, що з опадами тоді проблем не було. Цікаво, що співробітники деяких метеостанцій вписали дані тільки за 1930-1934 роки. Недогледіли, НКВДісти. Видно, що університетів не кінчали. Нажаль, і теперішні політики теж, бо давно б ці матеріали використали б. Тепер мода інша. Нерідко можна почути. В мене два (три, чотири і т.д) дипломи про вищу освіту. А чи була вони чи ні, хтозна. Проффесорів теж багато розвелося. А вулиця імені акад.. Вільямса в Києві.

Фото: Пазинич В.Г.
Джерело: Пазинич В.Г.
Категорія: Статті українських науковців | Додав: wiktor (31.12.2014) W
Переглядів: 864 | Теги: Льодовик, Пазинич, Moulins, озеро, гляціологія, дренаж, млин | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar