| Головна » Статті » Цікавинки » Цікаві об'єкти Антарктиди | [ Додати статтю ] |
Острів Десепсьон
 Острів Десепсьон, один з Південних Шетландських островів, має форму підкови. Розташована навколо неправильної форми гряда відкриває прохід до моря в своїй південній частині. Це древній вулкан, чий центральний конус обрушився і утворив кальдеру, яку займає тепер кратерне озеро, що сполучених з морем. Південні Шетландські острови мають здебільшого вулканічне походження; їх виникнення пов'язане з поглинанням океанічної кори уздовж їх північно-західного кордону; природа протоки Брансфілд теж вулканічна, але сформована вона розсовуванням морського дна поміж вулканічних островів. Острови Пінгвін і Бріджмен також є молодими вулканами, але на відміну від острова Десепсьон вони не діють.У 1819 році звістка про відкриття Південних Шетландських островів швидко досягла мисливців за тюленями, що працювали в Південній Джорджії, і вони не забарилися скористатися новими, більш прибутковими берегами півдня. Протягом двох сезонів, 1819-1820 і 1820-1821 років, промисел йшов настільки активно, що південний морський котик був практично повністю знищений та подальший вилов став просто невигідними. Було, однак, відкрито острів Десепсьон і його унікальні властивості, що визначили його роль у подальшому дослідженні та використанні Антарктики. Китобої промишляли в Антарктиці з XVIII століття, але тільки в 1912 році була заснована перша берегова база Актізельскабет Хектор в Китовоій бухті острова Десепсьон. Уряд Фолклендських островів на час китобійного сезону 1911-1912 і 1912-1913 років відправив туди спостерігача, що залишався на острові Десепсьон протягом усього сезону, до закриття бази; бій китів з бази на острові припинився в квітні 1931 року. До цього тут весь час працювала пошта, а перша марка була поставлена 6 березня 1913. Острів Десепсьон 16 листопада 1928 став місцем першого авіапольоту в Антарктиці. Сер Х'юберт Уілкінс зробив декілька польотів над антарктичним півостровом, але не зміг досягти своєї основної мети - пролетіти на захід вздовж берега до самого моря Росса. У 1944 році на острові Десепсьон була заснована британська база, за якою послідували аргентинська і чилійська станції в січні 1948 і в лютому 1955 років. 4 грудня 1967 несподіване виверження в північно-східній частині Порт-Фостера засипало попелом і пемзою аргентинську станцію, і всі люди були терміново евакуйовані на чилійське судно "Пілот Пардо". Подальші дослідження виявили новий острів, що утворився після виверження. Частина персоналу повернулася в наступному сезоні на острів Десепсьон, щоб оцінити збитки, і бази були знову частково заселені. Потім у 1969 і 1970 роках відбулися нові виверження, а також прокинулася гора Па-унд поблизу британської і чилійської станцій; на будівлі випав потужний шар попелу і чилійська станція була зруйнована; залишилася стояти тільки арка при вході. Лахар, річка бруду, попелу, брил льоду та рідкої глини, створена жаром виверження, пронеслася територією британської станції, зруйнувавши стіну на вході і створивши панорамне вікно з прекрасним видом на бухту на виході. Землетруси зрушили грунт, що насунувся на деякі цистерни з паливом. І знову "Пілот Пардо" виручив. Біженці були раді, що вулкан почав вивергатися в літній сезон, коли поблизу стояли кораблі; якби виверження трапилися взимку, наслідки могли б бути трагічними. Десепсьон - популярна зупинка круїзних кораблів. Тут не тільки є мальовничий вулкан, а й можна купатися в підігрітих вулканом водах Порт-Фостер. Коли фумароли особливо активні, вода може бути по-справжньому теплою і криль, підпливають занадто близько до парових свердловин на морському дні, викидає на берег вже вареним.
Переглядів: 4172
| Теги:
| Рейтинг: 1.0/1 | | |||||
| Матеріали по темі: |
