Людина ніколи не могла встояти перед прагненням досліджувати непізнане, а вражаючі успіхи технічного прогресу відкрили можливість доторкнутися до таємниць, прихованих у самих негостинних у світі середовищах - глибоководних рівнинах і жолобах. 365 мільйонів кв.км. земної поверхні покриті океаном, середня глибина якого складає 3,7 км; площа суші, для порівняння, - 63 мільйони кв.км. Абісальна рівнина ложа океану, що лежить на глибині від 2 до 6 км, стала доступною лише недавно і то тільки за наявності складного спеціального устаткування. У місцях значної геологічної активності, де зустрічаються підводні вулкани, спостерігаються ще більш глибокі області, відомі як жолоби, чия глибина перевищує 6 км. Жолоби існують у всіх світових океанах, але найяскравіше вони представлені в Тихому океані. Маріанський жолоб найглибший.

Складнощі, пов'язані з дослідженням і осягненням істот, що мешкають на цих неймовірних глибинах, колосальні. Просто щоб отримати зразки, використовуючи вертикальне захоплення, треба було б більше 11 км  надзвичайно міцного дроту. Тиск на цих глибинах перевищує 1100 атмосфер.

На теперішній час винахідливість людини дозволила послати пілотований підводний апарат, зроблений з титану, лише на глибину 6 км, що допомагає добратися тільки до краю жолоба.

Проте жага знань жадала хоча б опосередкованого, за допомогою щупів і датчиків, а останнім часом і відеокамер, дослідження цих глибинних областей; в результаті було відкрито багате співтовариство тварин, що складається з представників як відомих, так і менш звичних морських груп. Різноманітність видів у жолобі не так велика, як на абісальних рівнинах, тут слабо представлені морські зірки і офіури  але зустрічається багато видів крабів та інших ракоподібних, багатощетинкових черв'яків, двостулкових молюсків та голотурій. Світло не сягає таких глибин, але освітлені ці істоти виявляються не менш барвистими, ніж їх родичі там, нагорі.

Здається, що багато хто з тварин доростають тут до набагато більших розмірів, ніж їх аналоги навіть на абісальних рівнинах. Навколо деяких  гідротермальних джерел  актинії, що в інших місцях не перевищують десятки сантиметрів у довжину, можуть виростати до 1,2-1,5 м, зі щупальцями метрової довжини, а погонофори, звичайно вимірювані в сантиметрах, досягають 1,2 м у довжину.