Качкодзьоб - надзвичайно своєрідна тварина, яка пристосувалася до вкрай специфічних умов життя у водному середовищі. У нього гладке обтічне тіло, покрите коротким коричневим хутром. Його передні лапи забезпечені перетинками, що сприяють пересуванню у воді і життя в норах. Задні лапи виступають в ролі керма, а хвіст, великий і плоский як у бобра, служить стабілізатором. Його маленькі очі і ніздрі можуть закриватися під водою, він не володіє зовнішнім вухом. Але його найхарактерніша і вражаюча риса - великий, плоский, шкірястий, схожий на качиний , дзьоб, дуже чутливий до дотику і здатний вловлювати слабкі електромагнітні поля, створювані його потенційною здобиччю.  Він годується, розриваючи мул на дні річок і струмків, в яких живе, захоплюючи  рачків і молюсків.

Качкодзьоб і два види австралійської єхидни - єдині що збереглися представники однієї з найбільш ранніх груп ссавців, так званих - однопрохідних. Вік найдавніших ссавців, виявлених на цей момент серед викопних останків тварин, - 210 мільйонів років; передбачається, що це були невеликі, схожі на гризунів тварини, які вели нічний спосіб життя і, скоріше, не відкладали яйця, а народжували дуже недорозвинених дитинчат. Предки сучасних однопрохідних з'явилися близько 140 мільйонів років тому, до поділу величезного стародавнього материка Гондвана. Скам'янілі останки однопрохідних були знайдені в Південній Америці, але там еволюція і швидке зростання різноманітності плацентарних ссавців привели до їх поразки у боротьбі за виживання. Раннє відділення Австралії від основного континентального масиву означало більш низьку конкуренцію, і хоча відкриття недавнього часу показують, що плацентарні ссавці досягли Австралії до її відділення, вони тут не вижили. Качкодзьоб і єхидна є живими свідками життєво важливого етапу еволюції, даючи безцінну інформацію про процес розвитку від рептилій до плацентарних ссавців.

Самка качкодзьоба відкладає два-три багатих жовтком білих, шкірястих, з м'якою оболонкою яйця; вона відкладає їх глибоко в норі, під водою. Інкубаційний період триває 10 днів, після чого вилуплюються дитинчата, що харчуються молоком матері, виробленим видозміненими потовими залозами. Сосків немає, молоко стікає по шерсті, звідки  злизуєьтся дитинчатами.

Інші Однопрохідні і сумчасті, не відкладають яєць, а народжують сильно недорозвинених дитинчат, забезпечені сумками, в яких носять своїх дітей. Це забезпечує  тварині необхідний температурний режим і гарне харчування, не прив'язуючи батька до гнізда або нори.