Тема: Агропромисловий комплекс  (АПК).

План.

1. Агропромисловий комплекс України. Роль, місце і значення АПК.

2. Структура комплексу та основні його ланки.

3. Земельний фонд.

4. Рослинництво.

5.Тваринництво.

 6. Агропромислові зони.

7. Перспективи розвитку АПК України.

Література:

1.Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів: Світ, 1994. - 470 с.

2.Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України: Підруч. для 9 кл. серед. загально освіт. шк. - К.: Форум, 2000. - 239 с.

3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). - К.: Епроп. ун-т, 2002. - 216 с.

4 . Луцишин П.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: НМКВО, 1993.

5.Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України: Пробний підруч. для 8-9 кл. серед. шк. -  К.: Зодіак-ЕКО, 2000. - 432 с.

6. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998. - 415 с.

7. Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред.     Шаблія О.І. - Львів: Світ, 2000. - 680 с.

        1.Агропромисловий комплекс (АПК) - це складне міжгалузеве утворення, сукупність взаємопов'язаних галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, промисловою переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією готової продукції сільськогосподарського походження. Всі галузі АПК об'єднані своєрідною цільовою функцією, що передбачає забезпечення населення продуктами харчування і предметами народного споживання.

        2.В складі АПК виділяються такі функціональні сфери:

а) галузі рослинництва і тваринництва, зайняті виробництвом сільськогосподарської продукції;

б) галузі промислової переробки сільськогосподарської продукції (м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна промисловість, легка промисловість по переробці сільськогосподарської сировини та ін.);

в) галузі, що виробляють засоби виробництва для потреб АПК (сільськогосподарське машинобудування, виробництво мінеральних добрив та інших хімічних засобів, продовольче машинобудування, мікробіологічна та комбікормова промисловість та ін.)",

г) галузі виробничої та соціальної інфраструктури ( заготівля, зберігання, транспортування і реалізація продукції, науково-дослідні організації, підготовка кадрів).

Важливою складовою частиною АПК є продовольчий комплекс (ПК) - сукупність галузей, пов'язаних з виробництвом продуктів харчування рослинного і тваринного походження для задоволення біологічних потреб людей. В продовольчий комплекс входять такі підкомплекси: зернопродуктовий, бурякоцукровий, картоплепродуктовий, плодоовочепродуктовий, олійнопродуктовий, винограднопродуктовий, тютюнопромисловий, хмелепромисповий, м'ясопродуктовий, яйцепродуктовий, рибопродуктовий, бджолопродуктовий. Головними компонентами продовольчого комплексу є: сільське господарство (виробництво сировини); виробництво засобів виробництва для всіх галузей АПК; харчова промисловість; рибне господарство; виробнича інфраструктура; роздрібна торгівля продовольчими товарами.

3.Земельний фонд. Україна - одна з не багатьох у світі держав, в яких наявні великі земельні ресурси. Майже дві третини площі ріллі займають найбільш родючі чорноземи та наближені до них за родючістю грунти. Із загальної площі с/г угіддя становлять 69,4%, в них орні землі займають 79,5%. Причому в лісостеповій і степовій зонах частка ріллі становить 75-85%, а у поліській - 65%. Найменша частина орних земель (близько 47%) припадає на гірські і передгірські райони Карпат. Незважаючи на великі земельні ресурси, розвиток АПК не можна назвати інтенсивним через низький науково-технічний  рівень сільського господарства і переробної промисловості, недостатнє впровадження новітніх досягнень науки і техніки.

На сьогодні відмічається недосконала структура АПК, зокрема низька частка у виробництві загального обсягу валового суспільного продукту переробної промисловості, незабезпеченість ЇЇ і сільськогосподарського виробництва сучасними сховищами і складами, навісами для техніки, дорогами з твердим покриттям. За останні десять років знизилась частка активних виробничих фондів (близько 20% проти 60-70% у розвинених країнах). Усе це і ряд інших причин призвели до низької продуктивності праці в сільському господарстві, яка за останні 15-20 років становила лише 20- 25% рівня США. В Україні розвинуті більшість галузей рослинництва і тваринництва зони помірно-континентального клімату. На рослинництво припадає понад 52%, на тваринництво - близько 48%.

         4.Рослинництво. Розміщення галузей рослинництва орієнтується на райони з достатньою кількістю орних земель і найбільш сприятливими кліматичними умовами. Рослинництво представлено рільництвом, луківництвом, овочівництвом і садівництвом. В структурі посівних площ провідне місце займають зернові і технічні культури-понад 50%. На кормові культури припадає менше 37%, а решта - на картоплю та овочево-баштанні культури.

Зернові культури культивуються переважно в степу і лісостепу. Основна зернова культура - озима пшениця, посіви якої займають до 50% зернового клину. Половина посівів пшениці концентрується у степових областях, більше третини - лісостепових, решта - у поліських. Друга зернова культура за площею посівів після пшениці і валового збору зерна - ярий ячмінь. Основні посівні площі цієї культури припадають на райони північного Степу та Лісостепу. Цінною продовольчою культурою є озиме жито. Його основні посіви зосереджені у Поліссі (понад 60%), у Прикарпатті та лісостепових областях. Важливе значення має продовольча і фуражна культура - кукурудза. Вона культивується у степовій і лісостеповій зонах та у Закарпатті. Завдяки розширенню посівних площ під кукурудзою значно зміцнилась зернова і кормова бази України.  Особлива роль належить таким культурам як гречка, просо, зернобобові (горох, квасоля, соя, вика, кормовий люпин). Вони використовуються для виробництва як продовольства, так і кормів. Поширені вони переважно в поліських та лісостепових областях.

Технічні культури -- цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець та ін. Займають понад 12% в структурі посівних площ України. Провідна технічна культура - цукрові буряки вирощуються у Лісостепу та прилеглих до нього районах Степу і Полісся (37% усієї площі, відведеної під технічні культури). Валовий збір цукрових буряків скоротився і становив у 1997 році 17,6 млн. т. проти 43,8 млн. т у 1990 році, урожайність знизилась до 176 ц з гектара. Найбільша концентрація цієї культури спостерігається у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Черкаській та Чернівецькій областях. Посівні площі соняшнику, основної олійної культури, припадають на області степової і лісостепової зон. Найвища концентрація цієї культури спостерігається у Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській, Одеській Донецькій, Луганській, Кіровоградській областях. Льон-довгунець вирощують на Поліссі і Прикарпатті, а льон-кудряш - у степових областях. З інших технічних культур вирощуються ефіроолійні (троянда, м'ята, коріандр, лаванда, кмин); лікарські (шавлія, валеріана, звіробій, ромашка та ін.). Важливим районом їх вирощування є автономна Республіка Крим. Тут зосереджена і промислова переробка сировини.

Овочівництво поширене повсюдно, але найбільше розвинуте воно навколо великих міст та в промислових районах. Картоплю вирощують переважно на Поліссі та у Лісостепу; помідори, перець, баклажани, баштанні культури - у південних областях. Виноградні насадження зосереджені у Криму, Закарпатті та в областях Причорномор'я. В районах Полісся і Лісостепу вирощують полуницю, смородину, малину. Садівництво розвинене на всій території України, але найбільші площі під садами зайняті у Придністров'ї, Криму та у Закарпатті.

5.Тваринництво. Розміщення галузей тваринництва зумовлюється природними умовами, ресурсами кормовиробництва, потребами населення, транспортабельністю продуктів. Розвиток тваринництва залежить насамперед від кормовиробництва, яке складається з польового, лукопасовищного і промислового виробництва кормів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясо-мол очної, цукрової, крохмале-патокової промисловості (використання відходів в кормовому раціоні).

Провідною галуззю тваринництва є скотарство молочно-м'ясної спеціалізації. Воно розвинене на всій території України і має чотири напрями: молочний, м'ясо-мол очний, м'ясний, вирощування молодняка для відгодівлі у спеціалізованих господарствах. Друга за значенням галузь тваринництва - свинарство набуло переважного розвитку в районах інтенсивного землеробства (Лісостеп і Степ). Для відгодівлі свиней широко використовують концентровані корми. В районах Лісостепу свинарство має м'ясо-сальну, а у Степу-сальну спеціалізацію. Інші галузі тваринництва, зокрема вівчарство, поширене у степових областях (тонкорунне і напівтонкорунне), в Карпатах (грубововняне), птахівництво розвивається навколо великих міст (спеціалізовані птахофабрики), а також поблизу промислових і рекреаційних центрів. Крім цих галузей, дедалі більшого значення набуває ставкове рибництво, бджільництво, звірівництво і шовківництво.

       6.Агропромислові зони. У зв'язку з територіальними відмінностями в природних і економічних умовах у різних частинах України склалася спеціалізація агропромислового комплексу держави. Виділяються три сільськогосподарські зони - Полісся, Лісостеп і Степ - зональні агропромислові територіальні комплекси (АПТК).

Поліський агропромисловий територіальний комплекс (АПТК) спеціалізується на виробництві зернових культур, льону, картоплі, молочно-м'ясному скотарстві і свинарстві. Територія Поліського АПТК охоплює області Полісся та частину прилеглих областей Лісостепу (19% території України). У структурі сільського господарства частка тваринництва становить 65%, рослинництва - 35%. У структурі посівних площ зернові займають 45%, льон-довгунець - 4%, картопля - 12-18%, кормові культури - 33%. Лісостеповий АПТК сформувався в межах Лісостепу і охоплює частину прилеглих до нього районів Полісся (34% території України). Галузями спеціалізації виступають: виробництво і переробка зернових культур, цукрових буряків, м'яса, плодоовочевої продукції. Товарне значення має також виробництво картоплі, хмелю, м'яти, соняшнику, овочів, фруктів. В межах лісостепу виробляється 70% цукрових буряків, 50% молока, 50% м'яса і приблизно 40% зерна. Базовою галуззю спеціалізації лісостепового АПТК є буряко-цукровий комплекс. Тут зосереджено 80% усіх посівів цукрових буряків, 70% валових зборів та 80% потужностей по переробці сировини. Степовий АПТК займає більшу частину степу України і охоплює 40% території держави. Його спеціалізацію визначають зернопродуктовий, олійнопродуктовий, плодоовочевий, м'ясо- і молокопромисловий спеціалізовані комплекси. Тут виробляється основна кількість зерна в країні, найважливішими зерновими культурами є озима пшениця і кукурудза. Зернові займають половину посівних площ, а посіви соняшнику - понад 80% в Україні. Розвинене садівництво, виноградарство і баштанництво. Скотарство має м'ясо-молочний напрям, а в приміських районах - молочний. Свинарство розвивається у двох напрямках - м'ясо-сальному (північні степові райони) і сальному (південні степові райони). В ряді районів розвинуте вівчарство. Основний напрям галузі - заготівля вовни на базі розведення асканійських тонкорунних овець, а також напівтонкорунної циганської та смушкової порід.

На базі виробництва сільськогосподарської сировини в усіх зональних АПК розвинуті різні галузі переробної промисловості - всього понад 20 галузей. Всі вони використовують сільськогосподарську сировину, мають подібну технологію і спільне призначення готової продукції.

За призначенням продукції галузі переробної ланки промисловості в АПК можна поділити на дві групи: 1) ті, що зайняті виробництвом готових продуктів для населення; 2) ті, що виробляють напівфабрикати як для виробничого, так і особистого споживання.

Використовуючи сировину рослинного і тваринного походження, галузі її первинної переробки розміщуються переважно в районах інтенсивного сільськогосподарського виробництва, оскільки витрати сировини на одиницю готової продукції в них занадто високі.

Залежно від впливу сировинного та споживного факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини розміщуються в районах її виробництва (цукрова, спиртова, консервна, маслоробна, крохмале-патокова, олійна); в районах споживання готової продукції (молочна, хлібопекарна, кондитерська); одночасно орієнтуються на сировинні бази і споживання (м'ясна, борошномельно-круп'яна).

        7.Перспективи розвитку АПК. Дальший розвиток АПК України необхідно орієнтувати в напрямку збільшення виробництва продукції тих галузей, які можуть стати джерелом постійних надходжень, зокрема  цукрової, маслосироробної, олійної, молочної. Для цього треба якнайширше впроваджувати нові технології переробки с/г сировини, систематично здійснювати технічне переоснащення сільського господарства, переробної промисловості та обслуговуючих галузей.