Промисловість

 Наприкінці 50-х — на початку 60-х років XX ст. виробничий потенціал регіону, основу якого становила легка промисловість, було переорієнтовано на важку індустрію. Останніми роками взято курс на розвиток наукомістких виробництв.

Паливно-енергетичний комплекс. Основою енергетики є видобування вугілля — сировини для ТЕС, розміщених у вугільних басейнах і великих містах. Країни регіону (Китай та Південна Корея) мають багаті ресурси гідроенергії, але використовують їх мало. Потужні ГЕС побудовано на ріках Хуанхе, Сунгарі, Янцзи, а також у горах Центрального Хонсю. Сумарне виробництво електроенергії становить 1254,2 млрд кВт • год.

Поширеними є атомні станції. Японія — один із лідерів у світі за розвитком АЕС (40 атомних реакторів потужністю 195,5 млн кВт), побудованих за французькими й американськими ліцензіями. Активно розвивають атомну енергетику Південна Корея (11 атомних блоків потужністю 45 млн кВт), Китай (2 атомні станції потужністю 1200 мВт) і Тайвань (6 блоків потужністю 30 млн кВт). Уранову сировину постачають переважно з Африки. Ядерні розробки проводять у КНДР.

Інтенсивно здійснюється пошук нових ресурсів електроенергії. На о. Хонсю працюють невеликі геотермальні станції, дослідна геліотермічна. У Китаї вже функціонують, а в Японії будуються невеличкі припливні станції. У Китаї використовують ще некомерційні види палива (відходи сільського господарства й лісозаготівлі, очерет тощо).

Чорна металургія. Одна із найрозвинутіших галузей регіону. У багатьох країнах функціонують металургійні комбінати повного циклу, які виробляють чавун, сталь, прокат. Модернізована металургія Японії є однією з найпотужніших у світі. Лідер японської металургії могутня й впливова корпорація — «Ніппон сейтецу» — об'єднує понад 500 компаній, організацій та наукових установ з річним оборотом капіталу в декілька мільярдів доларів.

Японія щорічно виплавляє 101,7 млн т сталі — найбільше у світі. Основні райони розвитку чорної металургії Китаю (95,4 млн т сталі щорічно) — північний схід і північ.

Кольорова металургія. Менш розвинута, ніж чорна. Зростаючий попит на кольорові метали стимулює постійне збільшення обсягів їх виробництва. Найбільшими їх виробниками є Китай (олово, мідь, сурма, свинець) та Японія (алюміній, мідь, свинець). Боксити й рудну сировину завозять з країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки, Африки. КНР є одним із світових лідерів за виробництвом рідкоземельних металів.

Машинобудування й металообробка. Це одні з найрозвинутіших галузей в регіоні, продукція яких представлена понад 53 тис. видів виробів — від гірничого устаткування і тракторів до різних видів апаратури й ЕОМ.

Значного розвитку набули виробництво верстатів, особливо верстатів-автоматів в Японії, й металообробка в Китаї. Японії належить 1-ше місце у світі за обсягом випуску промислових роботів.

Інтенсивно розвивається автомобільна промисловість. Японія, починаючи з 1981 р., міцно утримувала 1-ше місце у світі за кількістю випущених автомобілів, поступившись ним у 1998 р. США. Щорічно провідні концерни Японії— «Тойота», «Ніссан», «Хонда» та ін. — випускають понад 10,5 млн автомашин. Конкурентоспроможність японських автомобілів досягається їх порівняною дешевизною, економічністю й надійністю.

Донедавна на світовому автомобільному ринку міцні позиції утримувала Південна Корея (2,5 млн піт.), але після фінансового краху на головному автомобільному концерні країни ДЕУ ця галузь зазнає значних збитків.

Важливими галузями промисловості за останні роки стали електроніка й електротехніка. Японська електронна промисловість, представлена концернами «Соні», «Хітачі», «Матцушіта», «Тошиба», випускає 60 % телевізорів у світі, є потужним виробником промислових роботів, верстатів із числовим програмним управлінням, окремих видів мікропроцесорів, відеомагнітофонів.

Південна Корея — один із провідних виробників електронної й електротехнічної продукції побутового призначення: 11 її корпорацій належать до списку 500 найбільших у світі, а 4 — до 100 найбільших («Хьонде», «Самсунг», ГіО, ДЕУ). Сянган (Гонконг) відомий на світовому ринку виробництвом гральних автоматів, годинників, телевізорів, магнітофонів, мікрокомп'ютерів, електронних іграшок, інтегральних схем, радіодеталей тощо. Китай також інтенсивно розвиває галузі електронної й електротехнічної промисловості у ВЕЗ (Шеньчжень, Чжухай, Шаньжоу, Сямінь і Пудун), де налагоджене виробництво електронного обладнання для військових літаків, ракет, штучних супутників Землі й космічного устаткування, а також різноманітної побутової електронної техніки. Тайвань спеціалізується на виробництві ЕОМ та дисплеїв для них.

Лідерами у світовому суднобудуванні є Південна Корея та Японія, компанії яких виробляють річкові й морські судна, різнотоннажні спеціальні судна: суховантажні, танкери, контейнеровози, лісовози, рефрижератори тощо. Судноверфі регіону щорічно спускають на воду половину новозбудованих суден світу. Японія протягом багатьох років посідає 1-ше місце у світі за обсягом їх виробництва (8,5 млн бр.-реєстр, т), а Південна Корея — 2-ге місце (6,2 млн бр.-реєстр, т). Тайвань є одним із світових лідерів з виробництва спортивних яхт.

Розвинуте також виробництво устаткування для текстильної, швейної та трикотажної галузей, а за виготовленням побутових швейних машин Китай — один із перших у світі. Він лідирує за виробництвом велосипедів (щорічно випускає 41 млн шт.).

Хімічна промисловість. Переважають галузі основної хімії, передусім випуск мінеральних добрив (Китай посідає 2-ге місце у світі за обсягом їх виробництва після США — 23,2 млн т). У Японії потужним є потенціал галузей органічної хімії (виробництво синтетичного волокна й пластмас), біохімії (виготовлення ефективних лікувальних препаратів, засобів захисту сільськогосподарських рослин), виробництва вітамінів. Нафтохімічне виробництво в регіоні представлене великими комбінатами, розміщеними у портах, що імпортують нафту.

Успішно розвивається хіміко-фармацевтична галузь (Китай — один із найбільших виробників ліків, головний центр випуску медикаментів — м. Шанхай).

Легка промисловість. Традиційна галузь для всіх країн регіону. Найбільший розвиток одержала в Китаї, що виробляє 1/4 бавовняних тканин у світі (18,3 млрд м²) й 1/10 тканин із хімічного волокна. Китай — батьківщина шовківництва. Багато століть він зберігав монополію на виробництво шовкових тканин і нині є провідним виробником та експортером тканин з натурального шовку. Шовкові, особливо натуральні, китайські тканини цінуються в усьому світі за їх високу якість. За сумарним випуском усіх видів тканин Китай вийшов на 1-ше місце у світі.

Найбільший текстильний центр у регіоні — Шанхай. Тайвань є одним із світових лідерів за випуском взуття (особливо спортивного), спортивного одягу та інвентарю (тенісні ракетки, м'ячі тощо). У Монголії традиційно розвивається виробництво вовни (овечої та верблюжої), яку використовують для виготовлення тканин, килимів, повстини, повстяного взуття, налагоджене також шкіряне виробництво. Сянган відомий своєю ювелірною справою, в ньому широко розвинуте виробництво іграшок, він є одним із світових лідерів за виробництвом хутряних виробів. У Японії керамічне виробництво завжди посідало чільне місце, а у модернізованому вигляді воно відіграє значну роль і нині. Традиційно в Китаї виготовляли порцеляново-фаянсові, керамічні вироби, килими й циновки, вишивку. Поширене різьблення по кістці, дереву, каменю. Ці та інші декоративно-художні товари успішно експортуються.

Харчова промисловість. Охоплює понад 50 виробництв, провідні серед яких — переробка зернових, олійних і цукроносних культур, пивоваріння, чайна й рибна галузі. Динамічно прогресують м'ясоконсервна, молочна промисловість. Помітне місце в Китаї займає тютюнова галузь, що виробляє не дуже міцні цигарки.

Промисловість провідних країн регіону інтенсивно освоює високотехнологічні наукомісткі виробництва.