Головна » Статті » Теорія географії » Основи економічної географії | [ Додати статтю ] |
Мета вивчення дисципліни – ознайомитись з основними питаннями функціонування промислових, сільськогосподарських підприємств, транспорту, з технологічними схемами, з витратою сировини, палива, енергії, допоміжних матеріалів на виробництво тієї чи іншої продукції, показати вплив різних чинників на розміщення виробництва. Виробництвом називають процес, у ході якого людина діє на речовини природного чи штучного походження за допомогою власних сил та обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для забезпечення своїх потреб. Виробництвом інколи називають і місце виготовлення продукції, ототожнюючи його з підприємством. В основі виробництва є праця – цілеспрямована діяльність людей із застосуванням їхніх здібностей і трудових навичок. В процесі людство використовує різні речі, речовини, які поділяють на дві групи – предмети праці та засоби праці. Предмети праці – це предмети на які направлена трудова діяльність людини (сировинні матеріали, природні ресурси). Засоби праці – предмети і речі за допомогою яких діють на предмети праці (машини, обладнання). Предмети і засоби праці становлять засоби виробництва. А сукупність засобів виробництва і людей, що приводять їх в дію називають продуктивні сили. Продукти праці – це предмети споживання, предмети і засоби праці, які використовуються для відтворення продуктивних сил. Сам процес виробництва можна зобразити у вигляді схеми: Виробництво предметів споживання, предметів праці, яке здійснюється
індивідуально, сім’єю чи суспільно організованих формах називається господарством.
Господарство включає виробництво матеріальних благ, а також матеріальних і
нематеріальних послуг. Господарство за охопленням території може бути національним чи світовим.
Господарство має складну структуру – галузеву (за напрямками виробництва),
територіальну (за поєднанням різних виробництв у межах певної території) та
функціональну (поєднання галузей та підприємств у територіально-виробничі
комплекси). Галузева структура господарства
– це поділ суспільного виробництва на групи галузей, та їх складові
(підгалузі). Термін галузь вживається в трьох значеннях:
Галузь – це сукупність підприємств чи закладів, які виробляють якісно однорідну
продукцію, чи надають однотипні послуги населенню. В різних країнах прийняті різні моделі поділу
виробництва на складові. Так в американській статистиці прийнято поділяти всі
галузі та сфери господарства на виробників продукції (сільське господарство,
будівництво, видобувна та обробна промисловість) і виробників послуг (решта). Світове господарство поділяється на промисловість,
аграрний сектор, третинний сектор (транспорт і сфера послуг). На промисловість
– провідну галузь матеріального виробництва - припадає 1/3 вартості ВНП (від 30 до 40%), на сільське
господарство – близько 10%, на третинний сектор – від 40 до 60% в різних
країнах. В Україні нова номенклатура галузей сформована і
подана в Державному класифікаторі України. „Державна класифікація видів
економічної діяльності (КВЕД) ДК 009-96”. КВЕД призначено для використання
органами державного управління, фінансовими органами та органами статистики
відповідно до постанови КМУ №326 від 04.05.93 р. Введений в дію Мінстатом
України від 01.07.97 р. Впровадження КВЕД забезпечує: o
проведення
статистичних обстежень економічної діяльності підприємств і організацій; o
реєстрацію та
облік підприємств і організацій за видами економічної діяльності у єдиному
державному реєстрі; o
застосування
єдиної статистичної термінології, прийнятої у Європейському Союзі (комітет
статистики NACE); o
можливість
співставлення національної статистики з міжнародною. Згідно КВЕД кожний вид діяльності кодується за допомогою певного коду, наприклад DDA 15.11.0 D – секція „Обробна промисловість” DА – підсекція „Харчова промисловість та переробка
сільськогосподарських продуктів” 15.11.0 – „Виробництво м’яса та субпродуктів” В залежності від галузевої структури країн
розрізняють різні типи господарства: аграрний
– переважання сільського господарства; аграрно-індустріальний – переважання
сільського господарства над промисловістю, та перевага їх над іншими галузями; індустріально-аграрний – переважання
промисловості над сільським господарством і їх перевага над третинним сектором;
індустріальний – різке переважання
промисловості над всіма іншими галузями; постіндустріальний – зростання питомої
ваги послуг у всіх видах економічної діяльності.
Переглядів: 5998
| Теги: | |
Матеріали по темі: |