Інструктаж з картографії. Ч.2. - Методика виховання в Пласті - Методичні матеріали - Каталог статей

Головна » Статті » Методичні матеріали » Методика виховання в Пласті

Інструктаж з картографії. Ч.2.

ІНСТРУКТАЖ Ч.2

1. Орієнтація з допомогою компасу.

Гра "Складанка”.
Гра типу "пазлів”: учасники повинні скласти порізаний на дрібні кусочки намальований компас.
Напевно кожен з вас бачив цю малу металеву коробку, покриту склом, схожу на годинник. На дні є рухома магнітна стрілка, яка рухається кругом, поки не зупиниться в одному визначеному напрямі. Якщо йти у напрямку, що його показує синій кінчик стрілки, можна би було зайти на північ нашого материка. Причина цього у тому, що на Північному полюсі зосереджена могутня магнітна сила, яка притягає до себе північне вістря стрілки компаса і велить їй показувати на магнітну північ.

Магнітний полюс Землі не лежить точно на географічній півночі. Стрілка відхиляється або вправо або вліво. Цей кут між географічним та магнітним полюсами називається магнітним відхиленням. Воно неоднакове для різних частин Землі і навіть змінюється з часом.

В околицях багатих на залізну руду (Кривий Ріг) магнітна стрілка різко відхиляється. Це явище називається магнітною аномалією. Магнітна стрілка буде також показувати невірний напрям, коли компас буде знаходитись поруч металевого предмету (ніж, сокира). Про це треба пам’ятати.
А тепер розглянемо з чого складається компас.

2. Хід за азимутами.
Географічний азимут - це кут між північним напрямом географічного меридіану та напрямом на предмет, відрахованим по ходу годинникової стрілки.

Магнітний азимут - горизонтальний кут, виміряний по ходу годинникової стрілки від північного напряму магнітного меридіану до напряму на місцевий предмет.

Магнітний азимут напряму визначають за допомогою компасу. При цьому відпускають гальмо магнітної стрілки і повертають компас в горизонтальній площині до тих пір, поки північний кінець стрілки не стане напроти нульової поділки шкали. Потім, не змінюючи положення компасу, встановлюють візирний пристрій так, щоб лінія візування через мушку співпала з напрямом на предмет. Відрахунок шкали напроти мушки вкаже значення азимута напряму на даний предмет.

Азимут напряму на місцевий предмет з точки стояння називається прямим магнітним азимутом. У деяких випадках, наприклад, для відшукування зворотнього шляху, використовують обернений магнітний азимут, який відрізняється від прямого на 180 градусів. Щоб визначити обернений азимут, треба до прямого додати 180 градусів.

Для визначення напряму на місцевості за заданим азимутом необхідно встановити на шкалі компасу напроти мушки відлік, що дорівнює значенню заданого магнітного азимуту. Потім, відпустивши гальмо магнітної стрілки, повернути компас в горизонтальній площині так, щоб північний кінець стрілки встановився напроти нульової поділки шкали. Після цього, не змінюючи положення компасу, помітити на місцевості по лінії візування через мушку орієнтир. Напрям на орієнтир і буде напрямом, який відповідає заданому азимуту.

Рух за азимутами - рух за наміченим маршрутом від одного пункту (орієнтиру) до іншого за заданими азимутами та відстанями. Цей спосіб орієнтування використовується в закритій місцевості або вночі.
На початку маршруту у вихідній точці беруть за компасом напрям на перший контрольний орієнтир (на першу поворотну точку шляху). Якщо його не видно, то використовують проміжні орієнтири, тобто ближчі предмети, розташовані у потрібному напрямку. Йдучи по маршруту, безперервно рахують кроки. При відсутності видимості напряму дотримуються лише за компасом. Ця справа потребує більшої уваги. Тому рекомендується слідкувати за напрямом і вести рахунок відстаней, якщо це можливо, різним людям.

На закріплення можна дати гру "Визначення азимутів”.
Гурток стоїть у ряді. На віддалі 20-30 кроків на землі позначено коло діаметром 1 крок. У колі лежить компас, чистий листок, олівець і список предметів, на які треба визначити азимут (наприклад, щогла, дуб, намет, штаб і т.і.). На поданий знак перший учасник біжить до кола, стає у ньому і знаходить азимут першого предмету. Записавши на папері, біжить назад і торкається наступного учасника, який знову біжить до кола. Гра продовжується до тих пір, поки не визначать азимути на всі предмети. Потім кожен учасник звіряє правильність визначеного азимута свого попередника і подає інструктору, який визначає переможців.

Обговорення гри. Виявлення помилок у визначенні азимутів.
Для перевірки засвоєного матеріалу можна перевести маленьку теренову гру, де учасникам пропонується траса, означена азимутами, але без відстаней (адже цієї теми вони ще не вивчали). На точках з азимутами можуть бути слова, прислів’я, частини слова, ребуси, які вони повинні записати на картці та вкінці здати інструктору. Потім він перевіряє правильність визначених азимутів.

Фото:
Джерело: