Наукові статті - Каталог статей

У розділі матеріалів: 251
Показано матеріалів: 43-48

Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 41 42 »

Условия соотношения культурных слоев средне- и верхнепалеолитических стоянок с валунным суглинком в бассейнах Десны и среднего Днепра

Непосредственным толчком начала данных исследований, а затем и написания ряда статей, послужили результаты обследования весной 2008 года заброшенного карьера в с. Барановка (5 км. севернее м. Шишаки на р. Псле) (Снимок одной из стенок карьера на рис.1). Карьер во всех отношениях оказался максимально интересным. Валунный суглинок, который традиционно считался мореной днепровского возраста, обнаженный в стенках карьера, был насыщен костями мелких животных, скоплениями крупных костей, которые представляли собой целые скелеты. Один из них, скелет шерстистого носорога был отобран несколько лет назад сотрудниками Полтавского краеведческого музея . Кроме валунов различных пород, разбросанных на земле, были отмечены валуны, которые лежали совместно с остатками скелетов (рис.2).

Категорія:Статті українських науковців | Переглядів:6350 | Додав: wiktor | Дата: 21.06.2011 | Коментарі (0)

Серія "Екологія і раціональне природокористування". 2008 р.

Серія "Екологія і раціональне природокористування". 2008 р.

У збірнику опубліковані статті, які містять результати наукових досліджень з екології, геоекології, географії, раціонального природокористування, біорізноманіття, екологічної освіти і туризму. До нього увійшли матеріали, підготовлені вченими провідних наукових центрів України, Росії та Білорусі. Для фахівців у галузі географії та геоекології, екології, біології, працівників державних і громадських природоохоронних закладів, учителів та студентів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами взаємодії природи і суспільства.
Редакційна колегія:
Б.М. Нешатаєв, доктор географічних наук, проф. (гол. редактор); В.О. Цикін, доктор філософських наук, проф.; Н.Н. Чайченко, доктор педагогічних наук, проф.; І.П. Мозговий, доктор філософських наук, проф.; В.В. Купина, доктор медичних наук, проф.; П.Г. Шищенко, доктор географічних наук, проф.; А.О. Корнус, кандидат географічних наук, доц. (відп. секретар); В.Ю. Некос, доктор географічних наук, проф.; О.П. Ковальов, доктор географічних наук; С.І. Сюткін (відп. редактор), кандидат географічних наук, доц.; Л.М. Нємець, доктор географічних наук; М.І. Ромась, доктор географічних наук, проф.
РЕЦЕЗЕНТИ:
І.П. Ковальчук – доктор географічних наук, професор (Національний аграрний
університет, м. Київ).
В.М. Гуцуляк – доктор географічних наук, професор (Чернівецький національний уніеврситет ім. Ю. Федьковича).

Категорія:Наукові записки Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка | Переглядів:4081 | Додав: wiktor | Дата: 04.06.2011 | Коментарі (0)

Серія географічні науки. Випуск 2. 2011р.

У збірнику опубліковані статті, які містять результати наукових досліджень з фізичної, економічної, соціальної, політичної географії, геоморфології та геології, палеогеографії й історії географічних досліджень тощо. До нього увійшли матеріали, підготовлені вченими Вінниці, Києва, Кривого Рога, Львова, Луганська, Мелітополя, Мукачевого, Ніжина, Сум та інших наукових центрів України.
Для фахівців у галузі географії та геоекології, рекреації й туризму, працівників державних і громадських природоохоронних закладів, учителів та студентів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами регіональної географії та взаємодії природи і суспільства.

Категорія:Наукові записки Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка | Переглядів:4652 | Додав: wiktor | Дата: 04.06.2011 | Коментарі (0)

Локальні аномалії алювію лівого берега Дніпра в районі м. Канева Пазинич В.Г.

З метою вивчення особливості будови алювіальної товщі на лівобережжі Канівського дислокованого району та її співідвідношення зі спідніми верствами в жовтні 2009 року було обстежено кілька невеликих піщаних кар’єрів між греблею Канівської ГЕС та с. Келебердою (рис.1). В першому кар’єрі розташованому на південному кінці колишнього о. Заруда у західній стінці була відмічена присутність лінз уламкового, слабо обкатаного матеріалу нетипового для рівнинних річок з середньою швидкістю течії біля 1 м/с (рис.2). Поза лінзами, уламковий матеріал знаходився у розсіяному стані. Серед уламків домінують пісковики, але зустрічаються також кварц та кремінь. Дуже рідко можна було бачити невеликі валуни кристалічних порід, типових для валунного суглинку. В алювії, переважно з тяжінням до лінз уламків, відмічається присутність молюсків Viva Parus.

Категорія:Статті українських науковців | Переглядів:5328 | Додав: wiktor | Дата: 29.03.2011 | Коментарі (0)

До проблеми визначення віку Висачківської дайки (пагорба). Продовження.

Виходячи з уявлень про молодість вулканічної активності у цьому районі, можна запропонувати такий механізм виникнення Висачківського соляного штоку, який принаймні не суперечить законам фізики. На рубежі неогенового та четвертинного періоду в Дніпрово-Донецькій западині відновилася вулканічна діяльність, яка, не виключено, що була спровокована активність формування нафтогазоносних структур. Інтрузія магми та газів в осадову товщу призвела до плавлення в зоні контакту осадових гірських порід, стали на певний час флюїдотривкими. Величезний тиск вулканічних газів та пари призвів до утворення порожнин, тиск в яких по мірі охолодження спадав і ці порожнини почала втягуватися пластична сіль, яка потім їх і заповнила. Разом з тим, переміщення солі призвело до знищення довгих та тонких підвідних каналів.

Категорія:Статті українських науковців | Переглядів:4775 | Додав: wiktor | Дата: 25.03.2011 | Коментарі (0)

До проблеми визначення віку Висачківської дайки (пагорба)

Височківський пагорб розташований на ділянці злиття річок Сули, Удаю та Сулиці (рис.1), над долинами яких він піднімається більше ніж 60 метрів. Він був і, не дивлячись на тривалу господарську діяльність, залишається помітною пам’яткою природи лівобережної України. Унікальність цього природного об’єкта полягає у тому, що він знаходячись практично в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини, має в своїй основі кілька молодих діабазових дайок, які при більш ніж трикілометровій глибині залягання кристалічних порід досягають земної поверхні.