Представлена робота є продовженням двох статей "The temporal and space relations between the Polissia kettle lakes, parabolic dunes and their analogues in North Americа та " Moulin (mechanical HPP) - Englacial and subglacial drainage system – Crystalline rocks – Debris (sand, powder) – Kettle lake.

Відразу необхідно звернути увагу на назву роботи. В ній термін піски вжито не в значенні якогось піщаного масиву, як наприклад к випадку з Олешківськими пісками, а в значені - гірська порода. Для мешканців більшої частини України, так як і Польщі, Німеччини, Білорусі та Прибалтики не має  нічого дивного зустріти на піщаній рівнині піщані кучугури, пасма та дюни. Нам не має потреби вирішувати проблему звідки взявся пісок, з якого вони побудовані. Він всюди під ногами. По іншому виглядає ситуація, наприклад, в Канаді, значна частина площі якої складена твердими кристалічними породами, або потужною товщею відкладів льодовикового комплексу, пісок в яких безумовно присутній, але вперемішку з валунами, галькою та глиною. Як показує досвід спілкування з місцевими фахівцями, вони чомусь цю проблему не помічають. Можливо тому, що у натуралістів, які приїхали в Америку і готували місцеві кадри, залишилися європейські підходи і вони їх привили своїм учням.

Пазинич В. Льодовикові водяні млини (Moulins) внутрішня льодовикова та підльодовикова дренажні системи) –  перетирання твердих гірських, порід польодовикові озера (Kettle Lakes)

Представлена робота, як і недавно розміщені на сайті Географіки  "Зарисовки з натури" входить в склад задуманої серії? Головною метою якої є демонстрації можливостей сучасних технологій у вирішенні теоретичних та прикладних проблем природознавства. Причому наголос буде зроблений на сучасну інформатику. Зокрема, мова йде про глобальну систему як Google Earth та його аплікації. З одного боку, тривимірна модель  дозволяє пізнавати різні явища в просторі і часі за рахунок архіву космічних зображень, з іншого боку, наявність наземних фотознімків зроблених фахівцями природознавцями та чисельними туристами дозволяють не тільки побачити явища в деталях, але часом і помітити багато нового. Фактично, сьогодні вже є підстави говорити про виникнення нового підходу до проведення природничих досліджень.

Катерина Полянська.

Загадочные дыры полуострова Ямал − Все объяснимо!

Летом 2014 года эта фотография (рис. 1) заполнила весь Интернет. Местоположение дыр указано на снимке (рис. 2) – это восточная часть полуострова Ямал и южная часть Гыданского полуострова – правый берег Тазовской губы в месте ее слияния с водами Обской губы.  Cуществуют различные версии происхождения дыр – это таяние пинго, выброс природного газа, падение метеорита, однако, в статьях украинского географа Пазинича В.Г. «The temporal and space relations between the Polissia kettle lakes, parabolic dunes and their analogues in North America» и «Роль вихревых систем в формировании рельефа краевыхледниковых зон» [1, 2] кроется еще один ключ к разгадке происхождения дыр. Природа этого явления связана с мощной энергией текучей воды, и при его изучении необходимо руководствоваться, прежде всего, законами физики.    

В работе В. Г. Пазинича есть раздел посвященный образованию аналогичных озер в краевых зонах горных ледников (рис. 3,4). Ниже приведен пример из его работы. В конце статьи помещен комментарий луганского археолога Виктора Ветрова, который существенно дополняет содержание.

Представлена робота фактично являє собою зарисовки з натури» зроблені безпосередньо після поїздки у Скелясті гори. Викладений у ній матеріал стосується безкінечної суперечки про походження лесу. Наземні та космічні знімки з системи Google Earth, особливо їх об’ємні трансформації, дозволяють визначити викладене, як геолого-геоморфологічний комікс. Тематична інформативність є настільки високою, що дозволяє обійтися лише загальними відомостями. Де, та коли вони були отримані. До речі, дати вписані в деякі знімках є хибними. Збій відбувся під час заміни батарейок. Реальна дата 29 вересня 2014 року.

Концепція утворення лесу, покладена в основу цих нотаток така - гірські породи в льодовикові періоди вивітрюються, на рівнинах вони залишаються на місці, як в роботі  «Региональная криолитология», МГУ, 1989,  ред. О.І. Попова , а в горах вони стікають по схилам, далі виносяться річками, а під час транспортування сепаруються. Спочатку осідає крупняк, потім дрібняк, потім пісок, а самому кінці глинисті, тобто лес. Окрім того, в кінці льодовикових періодів коли все топиться, час від часу, трапляються катастрофи, тоді все змивається і з рівнин. І виноситься далеко, далеко. Аж до Чорного та Азовського морів.

Розділ ІІ. Давня людина і палеогеографічні умови України

(З книжки: "Природна та етнокультурна спадщина України")

  Ця монографія, під загальною редакцією В. Стецюка,  вийшла друком у 2012 році у видавництві "Вища школа". Представлений нижче текст розділу був направлений до редакції. При його створенні були використані матеріали з Історичного Атласу України (Ю. Лоза, 2010) та авторські матеріла дослідження післяльодовикових явищ на теренах України. Але після редагування, яке супроводжувалося поясненням, що у такому вигляді розділ буде складним для сприйняття пересічним читачем, текст зазнав значного скорочення. Головним чином, це торкнулося первинного матеріалу, на якому базувалися головні положення. Після цього, розділ втратив цілісність, а висновки свою обґрунтованість. З метою, принаймні, часткової компенсації, автор вирішив розмістити оригінальний текст на сторінках "Географіки"

Кожна виборча кампанія унікальна за змістом, структурною побудовою та характером проведення. Один з основних факторів, що визначають виборчу кампанію - специфіка середовища - географічні та демографічні особливості виборчого округу; соціально-економічні проблеми території; рівень органу влади до якого проводяться вибори; ступінь урбанізації місцевості; число добровільних помічників, котрі беруть участь у виборчій кампанії.