| Головна » Статті » Наукові статті » Статті українських науковців | [ Додати статтю ] |
| У категорії матеріалів: 49 Показано матеріалів: 43-48 |
Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
|
З метою вивчення особливості будови алювіальної товщі на лівобережжі Канівського дислокованого району та її співідвідношення зі спідніми верствами в жовтні 2009 року було обстежено кілька невеликих піщаних кар’єрів між греблею Канівської ГЕС та с. Келебердою (рис.1). В першому кар’єрі розташованому на південному кінці колишнього о. Заруда у західній стінці була відмічена присутність лінз уламкового, слабо обкатаного матеріалу нетипового для рівнинних річок з середньою швидкістю течії біля 1 м/с (рис.2). Поза лінзами, уламковий матеріал знаходився у розсіяному стані. Серед уламків домінують пісковики, але зустрічаються також кварц та кремінь. Дуже рідко можна було бачити невеликі валуни кристалічних порід, типових для валунного суглинку. В алювії, переважно з тяжінням до лінз уламків, відмічається присутність молюсків Viva Parus. |
|
Виходячи з уявлень про молодість
вулканічної активності у цьому районі, можна запропонувати такий
механізм виникнення Висачківського соляного штоку, який принаймні не
суперечить законам фізики. На рубежі неогенового та четвертинного
періоду в Дніпрово-Донецькій западині відновилася вулканічна діяльність,
яка, не виключено, що була спровокована активність формування
нафтогазоносних структур. Інтрузія магми та газів в осадову товщу
призвела до плавлення в зоні контакту осадових гірських порід, стали на
певний час флюїдотривкими. Величезний тиск вулканічних газів та пари
призвів до утворення порожнин, тиск в яких по мірі охолодження спадав і
ці порожнини почала втягуватися пластична сіль, яка потім їх і
заповнила. Разом з тим, переміщення солі призвело до знищення довгих
та тонких підвідних каналів.
Категорія:Статті українських науковців |
Переглядів:4772 |
Додав: wiktor |
Дата: 25.03.2011
| Коментарі (0)
|
|
Височківський
пагорб розташований на ділянці злиття річок Сули, Удаю та Сулиці
(рис.1), над долинами яких він піднімається більше ніж 60 метрів. Він
був і, не дивлячись на тривалу господарську діяльність, залишається
помітною пам’яткою природи лівобережної України. Унікальність цього
природного об’єкта полягає у тому, що він знаходячись практично в
центральній частині Дніпровсько-Донецької западини, має в своїй основі
кілька молодих діабазових дайок, які при більш ніж трикілометровій
глибині залягання кристалічних порід досягають земної поверхні.
Категорія:Статті українських науковців |
Переглядів:3900 |
Додав: wiktor |
Дата: 24.03.2011
| Коментарі (0)
|
|
В льодовикової версії походження насувів є два заперечення. Перше, це
співвідношення питомої ваги та міцності промерзлих гірських порід, з
одного боку, та крихкого льоду – з іншого боку. Нагадаємо, що київські
мергелі у цьому районі залягають на глибіні більше 40 метрів від
поверхні (юрські глини біля Канева на глибині біля 100 метрів). Якщо
навіть припустити, що підйом гірських порід з глибини стався за рахунок
значної потужності льоду (в районі гори Пивихи вона повинна була сягати
не більше 200 метрів, в районі Канівських дислокацій більше – 700
метрів). То дуже важко уявити, яким чином лід зруйнував суцільність та
зрушив з місця монолітні за рахунок промерзання гірські породи.
Виходячи з цих положень, можна впевнено говорити про те, що жодна зі
згаданих вище концепцій не пояснює походження дислокацій гори Пивиха,
гори Калитва та інших.
Категорія:Статті українських науковців |
Переглядів:6148 |
Додав: wiktor |
Дата: 21.03.2011
| Коментарі (0)
|
|
Гора Пивиха відноситься до розряду найцікавіших пам’яток природи. По своїй природі вона, скоріш за все, була сформована тими ж процесами, що і Канівські дислокації, але значно поступається їй за розмірами. Площа гори Пивиха не перевищує 10 кв.км. Розташована вона на лівому березі Дніпра між містечком Градизьк та с. Максимівна. Естетична привабливість гори Пивиха буде є не меншою, ніж привабливість відомих місць кримського узбережжя. На жаль, з боку містечка у краєвиді домінують антропогенні фактори і вигляд гори є не таким привабливим.
Категорія:Статті українських науковців |
Переглядів:7591 |
Додав: wiktor |
Дата: 21.03.2011
| Коментарі (0)
|
Про
давню долину Дніпра сьогодні ми можемо довідатися лише з випадково
вцілілих карт першої половини м.с., або в кращому випадку з уцілілих
триверстих карт другої половини 190-го ст., які зберігаються в
Центральній науковій бібліотеці. В даній роботі ж були використані
американські топографічні карти долини Дніпра середини м.с, які
відображали її стан на середину м.с., космічне зображення Google Earth
та викладені на сторінки Інтернету знімки німецької повітряної розвідки
долини Дніпра від Києва і до Черкас. Зйомка була виконана після
закінчення першого невдалого штурму Букринського плацдарму 29 вересня
1943 року . Тому дивлячись на тогочасний Дніпро ми повинні пам’ятати, що
ми бачимо і тіла десятків тисяч українських юнаків, які були зібрані з
лівобережжя Дніпра, без зброї і навіть не перевдягнені у військову форму
були кинуті на вірну смерть.
Категорія:Статті українських науковців |
Переглядів:3830 |
Додав: wiktor |
Дата: 28.02.2011
| Коментарі (0)
|
