21:18 Плюм підштовхнув Індію до Азії | |
 Нерегулярність руху Індійської та Африканської тектонічних платформ змусила вчених припустити, що потоки гарячої породи, що піднімаються з глибин планети, здатні впливати на швидкість літосферних плит.Близько 68 млн років тому платформа, на якій стоїть Індійський субконтинент, перебувала на північний схід від Мадагаскару, відсуваючи від останнього з нормальною тектонічної швидкістю в кілька сантиметрів на рік. І раптом вона заквапилася: протягом 15 млн років Індія проходила по 10 см в рік, після чого поступово повернулася до первісної швидкості. Про це відомо з кінця 1960-х, відзначає Стівен Кейнд з Інституту океанографії ім. Скріппса (США). Але, за його словами, мало хто помітив, що в той же період рух південній частині Африки у східному напрямку майже зупинився. Г-н Кейнд і його колега Девід Стегман пов'язують ці аномалії з реюньонскім плюмом. Потік гарячої породи досяг південної Індії близько 67 млн років тому, викинув на поверхню величезна кількість базальтової лави і викликав активну вулканічну діяльність, яка тривала в регіоні щонайменше 5 млн років. Як тільки реюньонскій плюм піднявся до нижніх шарів земної кори, він розтікся у всіх можливих напрямках - подібно струменю води, що зустріла стіну. Дослідники вважають, що виникли в результаті цього процесу тектонічні сили зіграли роль «попутного вітру» і підштовхнули Індійську плиту, а для південного кінця Африканської платформи вони виявилися «зустрічним вітром». Поступово разом з плюмом слабшали і викликані їм сили, тому з часом обидві плити повернулися до звичайних швидкостями. Штовханина плит, породжена реюньонскім плюмом, може пояснити та інші геофізичні аномалії, що мали місце в той же період, у тому числі загадкові вигини в зонах тріщиноутворення вздовж деяких ділянок підводного хребта на південний схід від Африки. Ці аномалії разом з передбачуваним рухом Індійської та Африканської тектонічних платформ - немов сліди шин на місці аварії, пояснює пан Кейнд. Однак Дітмар Мюллер із Сіднейського університету (Австралія) нагадує про нещодавні дослідження, які показали, що сили, породжувані плюмами, занадто малі, щоб пояснити прискорення Індійської плити. Крім того, висока швидкість зберігалася на кілька мільйонів років довше періоду, протягом якого відбувалися виверження, викликані реюньонскім плюмом. У той же час пан Мюллер зазначає, що висновки дуету й справді містять привабливе рішення кількох давніх геофізичних головоломок. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature. Підготовлено за матеріалами Nature News. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
