18:41 Сьогодні відзначають 240 років від дня народження Івана Федоровича Крузенштерна | |
 Сьогодні відзначають 240 років від дня народження Івана Федоровича Крузенштерна (1770-1846), російського мореплавця, адмірала, почесного члена Петербурзької АН. У 1803-1806 рр. керував першою російською кругосвітньою подорожжю на кораблях «Надежда» і «Нева». У 1809-1812 рр. видав опис плавання, склав «Атлас Південного моря». Його ім’ям названо ряд островів, проток, мисів у Тихому океані, гора на Новій Землі.Іван Федорович Крузенштерн (19 листопада 1770(17701119), Хаггуд — 24 серпня 1846, Гілзенхоф) — російський мореплавець та дослідник німецького походження, адмірал (1842). Керівник першої російської навколосвітньої подорожі, почесний член Петербурзької АН (1806). Біографія Народився у родині судді. Нащадок шляхетного естляндського роду Крузенів. Початкову осіту здобув у ревельській церковній школі. У 1785—1788 навчається у Морському кадетському корпусі. 1789—1790 — учасник російсько-шведської війни та Гогландської битви (1789). 1790 року отримує звання лейтенанта, а у 1793—1799 роках служить волонтером на британських суднах у Атлантичному, Індійському океанах та Південно-Китайському морі. Бере участь у боях з французьким флотом, знайомиться з морською справою та відвідує Барбадос та Бермуди, вивчає можливості відкриття нового морського торгового шляху. По поверненню на батьківщину отримує звання капітан-лейтенанта. 1799 року звертається до російської влади з проектом торгівлі між Росією та Китаєм. 1802 року Олександр І підтримує його ідею навколосвітньої подорожі з метою дослідження сполучення між російськими портами на Балтиці та на Алясці. Івана Федоровича призначено керівником цієї експедиції. [ред.] Навколосвітня експедиція У серпні 1803 року два парусні шлюпи «Надія» (капітан — І. Ф. Крузенштерн) та «Нева» (капітан — Ю. Ф. Лисянський) вийшли з Кронштадта у навколосвітню подорож. Метою експедиції було вивчення гирла р. Амур та прокладка маршрутів постачання для російського тихоокенського флоту. На борту начальника експедиції знаходилась російська дипломатична місія на чолі із Миколою Резановим, що мала на меті встановлення контакту із Японією. Після стоянки у о-ва Санта-Катаріна на «Неві» замінено дві мачти, та експедиція перетнула екватор. 3 березня 1804 року було пройдено мис Горн та через три тижні у Тихому океані судна розійшлись, проте від о-ва Нуку-Хіва знову з'єднались та дійшли до Гавайських островів, звідки «Нева» піщла до берегів Аляски, а «Надія» — у Петропавловськ-Камчатський, куди прибула у липні 1804 року. Резанова було доставлено у Нагасакі та назад (встановлення дипломатичних зносин закінчилось невдачею), до російського берега, разом з тим описавши північні та східні береги затоки Терпіння, побут та звичаї місцевих аборигенів. Влітку 1805 року Крузенштерн намагався пройти між островом Сахалін та материком, проте невдало, через що дійшов до помилкового висновку, що Сахалін є півостровом. Восени 1805 року з Петропавловська дійшов до Кантону, а 1806 року прибув до Кронштадту. Джерело: http://presscenter.ukrinform.ua, http://uk.wikipedia.org Джерело: | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
