07:45 Вітроенергетика може принести користь посівам | |
 На Середньому Заході США проходить велике дослідження, присвячене впливу вітроенергетики на кукурудзу.Його результати можна буде застосувати всюди, де є сусідами турбіни і ферми, хоча погодні умови і сільгоспкультури можуть бути різними. Один з найбільш очевидних шляхів, яким вітряні турбіни могли б допомогти сільському господарству, полягає в перемішуванні повітря, внаслідок чого посіви отримали б більше вуглекислого газу. Юджин Текл з Університету штату Айова (США) відзначає, до речі, що «завдання» кукурудзи якраз в тому і полягає, щоб поглинути стільки вуглекислого газу, скільки вона зможе. Крім того, змусивши повітря рухатися, турбіни можуть зменшити кількість роси на листках у нічний час. Це допоможе скоротити кількість захворювань, зокрема тих, що викликаються грибком, зазначає пан Текл. Скажімо, для Айови це було б просто чудово, бо там зміна клімату призводить до підвищення вологості. (Зауважимо, що за кількістю потужності вітроустановок, введених в експлуатацію в 2011 році, Айова поступилася тільки Техасу.) Є ще один сприятливий момент. Оскільки турбіни перемішують повітря і знижують швидкість вітру, ночі стають теплішими (нічні заморозки на грунті трапляються рідше), а дні - прохолодніше (задушливі дні теж не допомагають урожаю). Традиційно для досягнення цього ефекту прийнято обсаджувати поля по краях деревами. З іншого боку, більш теплі ночі приведуть до зростання випаровування, тобто більше вуглецю, поглиненого днем, буде віддано вночі. І це не дуже добре. Загалом пан Текл вважає, що кінцевий ефект буде позитивним, хоча складних і неоднозначних аспектів безліч. Щоб перейти від слів до справи, вчений скооперувався з Джулі Лундквіст з Національної лабораторії поновлюваних джерел енергії. За допомогою лідара вони виміряли кружляння повітря позаду турбін і представили попередні підсумки аналізу отриманих даних на конференції Американського геофізичного союзу. Нинішні турбіни, як правило, розташовуються на висотах близько 80 м, і лідар показав, що найсильніша частина «кільватера» тягнеться за вітром приблизно на дві або три висоти вітроустановки. Турбулентність поширюється разом з цим потоком. Де і за яких обставин останній досягає землі, ще належить з'ясувати. Підготовлено за матеріалами National Geographic. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
