Теорія географії - Каталог статей

Меню сайту

Географічний факт

Кожен рік на Землі
відбувається близько
50 000 землетрусів

Наше опитування

географія конференція герб відео школа гори конкурс Крим 2010 озеро україна вулкан планета екологія зміна клімату туризм сайт Арктика Великобританія Європа Китай Місяць виверження Землетрус 2011 Росія карта оон фото Населення київ методика транспорт Японія природа геологія реферат Дослідження Австралія світ Океан острів клімат Льодовик прогноз Бразилія США Земля вода погода африка книга Азія Цікаве національний парк Італія річка америка канада Антарктида прапор світовий океан повінь нафта Нова Зеландія Пазинич лід сонце Атмосфера флаг

Статистика

Наші спонсори

Головна » Статті » Теорія географії

[ Додати статтю ]

У розділі матеріалів: 439
Показано матеріалів: 325-330

Сторінки: « 1 2 ... 53 54 55 56 57 ... 73 74 »

Фізико-географічні області Карпатської гірської країни

Передкарпаття за характером рельєфу є передгірською височинною рівниною, розчленованою річковими долинами, з панівними абсолютними висотами 300-500 м. Вона займає Перед карпатський крайовий прогин, який складений товщею осадкових неогенових відкладів потужністю понад 2000-3000 м, що залягають на палеогенових і крейдових відкладах. Неогенові відклади представлені піщано-глинистою соленосною товщею, мергелями, пісковиками, конгломератами і сланцями з якими пов'язані родовища нафти, газу, сірки і калійних солей. Породи ці мають дислокований характер. У прогині виділяються внутрішня і зовнішня зони. Неогенові відклади перекриті антропогеновими водно-льодовиковими, алювіальними, алювіально-делювіальними та озерними відкладами, які беруть участь у будові річкових долин і міжрічкових просторів.

Категорія:Фізична географія України | Переглядів:19002 | Додав: wiktor | Дата: 01.04.2010 | Коментарі (0)

Гірські ландшафтні структури Українських Карпат

З підняттям на кожні 100 м у Карпатах літо запізнюється на 8-9 днів і на 5-6 днів раніше закінчується. Гори і передгір'я надмірно зволожуються: на рік у передгір'ях випадає 800—1000, а в горах — 1500-1800 мм опадів; більшість їх припадає на теплий період. За сумами активних температур, які визначають зміни природної рослинності за тепловими рубежами, в Українських Карпатах виділяють такі кліматичні зони: 1) дуже тепла із сумами температур 2600-3000 °С, до неї належить Закарпаття; 2) тепла, із сумами температур 2400-2600 °С, у Передкарпатті та передгір'ях Вулканічного хребта; 3) помірна, із сумами температур 1800-2400 °С, на висоті 400-750 м, найбільш поширена; 4) прохолодна із сумами температур 1400-1800 °С, на висоті 750-950 м; 5) помірно холодна із сумами температур 1000-1400 °С, на висотах 1250-1500 м; 6) холодна із сумами температур менше 1000 °С, вище 1500 м.

Категорія:Фізична географія України | Переглядів:16639 | Додав: wiktor | Дата: 01.04.2010 | Коментарі (0)

Характеристика фізико-географічних областей степової зони.Ч.5.

Територія Причорноморсько-Приазовського степового краю в тектонічному відношенні приурочена до осьової частини Причорноморської западини.
Тут докембрійський фундамент занурений до 8-10 км, а під Сивашем до глибини 12,5 км. Сумарні амплітуди неотектонічних рухів становлять 250 м, хоча й зберігаються до опускання. Завдяки впливу цих чинників тут сформувалася молода акумулятивна рівнина. Абсолютні відмітки її поверхні зменшуються з півночі на південь від 50-45 м до 15-10 м. Сучасні ландшафти сформувалися на куяльницьких піщано-глинистих відкладах, які перекриваються червоно-бурими глинами потужністю 6 м і більше.

Категорія:Фізична географія України | Переглядів:10737 | Додав: wiktor | Дата: 31.03.2010 | Коментарі (0)

Характеристика фізико-географічних областей степової зони.Ч.4.

Вище місцевого базису ерозії залягають неогенові відклади (меотичні, понтійські, куяльницькі), і тільки на межиріччі Кагул — Ялпуг відслонюються тріас-юрські мармуроподібні вапняки, пісковики, мергелі. В антропогеновому покриві поряд з лесовими породами поширені алювіальні, лиманно-морські й морські піщано-глинисті утворення. Ця фізико-географічна область являє собою акумулятивну рівнину, розчленовану долинами і балками. Глибина ерозійного розчленування змінюється від 80-90 м у північно-західній частині до 20-50 м у придунайській і приморській смугах. Терасові рівні в долинах річок добре виражені в північній частині області, у придунайській смузі уступи терас виположуються.

Категорія:Фізична географія України | Переглядів:6991 | Додав: wiktor | Дата: 31.03.2010 | Коментарі (0)

Характеристика фізико-географічних областей степової зони.Ч.3.

Розташована на півночі краю в межах Придніпровської низовини. На півночі межа проходить по лінії Царичанка — Красноград, а на півдні — Дніпропетровськ — Павлоград. У геологічній будові області важливу роль відіграють палеогенові й неогенові осадочні відклади, які відслонюються по річкових долинах, балках і ярах. На міждолинних просторах вони перекриті антропогенними відкладами, серед яких головне значення мають лесоподібні відклади. У річкових долинах значно поширені алювіальні відклади.