Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн | [ Додати статтю ] |
Природні умови. Довжина берегової смуги (без урахування Росії) — Урельєфі
чітко простежуються: низовини, горбкуваті рівнини і гори. Територія переважно
рівнинна. Гірські масиви здебільшого розташовані краєм регіону: південь оточують
Кавказькі та Кримські гори, північ — Хібіни, схід європейської частини Росії —
одна з найдавніших (герцинської складчастості) гірська система Європи —
Уральські гори, захід регіону — Судетські, Богемські та Карпатські гори. У
горах виражена вертикальна зональність. Найвищою гірською
системою в регіоні є Карпати, які утворюють опуклу до північного сходу дугу завдовжки
майже Три чверті
території регіону займають рівнини, а Східно-Європейська (Руська) є
однією з найбільших на земній кулі (майже 5 млн км2). На ній
(середня висота понад Для північних
територій характерний моренно-горбкуватий рельєф, для центральних і південних —
ярово-балковий. Більшість низовинних територій розміщені в прибережних районах
і заплавах рік: Середньодунайська (Паннонська), Причорноморська, Північнопольська.
Придніпровська низовини. Клімат на переважній частині території — помірно-континентальний,
середні температури січня -З...-5° С, липня +20...+23° С, опадів випадає до
500—650 мм. На півночі європейської частини Росії клімат субарктичний і
арктичний (середні температури зими -25...-ЗО0 С, літо коротке і
помірно тепле), на крайньому півдні регіону — Південному березі Криму —
субтропічний (середземноморський). Тропічні повітряні маси надходять переважно
влітку із Середземного моря й зумовлюють безхмарну і спекотливу погоду, взимку
тепло (+2...+40 С) і волого. Досить густою є річкова
мережа в регіоні. Рівнинні Дунай, Вісла, Одер, Тиса, Волга, Кама, Дніпро,
Дністер та їхні притоки переважно повноводні, мають спокійну течію і тому
відносно малу енергію. Багато тут й озер:
Карельська озерна країна. Ладозьке, Онезьке, Чудське, Балатон, Шацькі озера та
інші. Лише у Литві їх
налічується майже 4000. У Білорусі, на півночі України, у Польщі величезними є
площі болотистих територій, найбільш відомі — Прип'ятські болота. Цілющі мінеральні
джерела є в Угорщині, Литві (Друскінінкай), Чехії (Карлові-Вари), Україні
(Миргород, Прикарпаття і Закарпаття, Куяльник тощо), Росії (мінеральні джерела
Кавказу). Природні
ресурси. Регіон має значні мінеральні
ресурси, за їх багатством і різноманітністю посідає одне з перших місць у
Європі. Він цілком задовольняє свої потреби у кам'яному вугіллі
(Верхньосілезький (Польща), Кладненський, Остравсько'-Карвінський (Чехія), Донбас,
Львівсько-волинський (Україна), Східнодонбаський. Печорський (Росія) басейни),
бурому вугіллі, яке видобувають у всіх країнах переважно відкритим способом
(Підмосковний басейн у Росії, Дніпровський басейн в Україні, центральні райони
Польщі, північ Угорщини). На нафту й газ багаті надра Росії (Волзько-Уральська,
Тімано-Печорська провінції), є незначні запаси в Україні (Прикарпаття,
Дніпровсько-донецький басейн) і в Угорщині (Середньодунайська низовина), а також
на півдні Білорусі (Річиця). Торф залягає в Білорусі, Польщі, Литві, на півночі
України, найбільші запаси горючих сланців — в Естонії (Кохтла-Ярве) та Росії (Сланці).
Значну частину паливно-енергетичних ресурсів, особливо нафти й газу, країни
змушені завозити. Рудні корисні
копалини представлені залізними рудами (Криворізький басейн в Україні, Карелія,
Кольський п-ів. Курська магнітна аномалія (КМА) в Росії), марганцем
(Нікопольський басейн в Україні, який за запасами найзначніший в Європі та
другий у світі), мідними рудами (Нижньосілезький басейн у Польщі та Урал у
Росії), бокситами (північний захід Угорщини), ртуттю (Микитівське родовище в
Україні), нікелем (Хібіни в Росії). Серед нерудних корисних копалин наявні істотні запаси кам'яної солі (Донбас
і Крим в Україні, нижня течія Вісли в Польщі), калійної солі (Передкарпаття в
Україні, Солігорськ у Білорусі, Солікамськ, Березняки в Росії), сірки (південний
схід та Передкарпаття у Польщі, захід і Передкарпаття — родовище Новий Роздол —
в Україні), бурштину (Латвія і Калінінградська область Росії), фосфоритів
(Ленінградська область Росії, Естонія), апатитів (Хібіни в Росії). Лісові ресурси найбільші в Росії, Білорусі, Польщі, Словаччині,
Україні. Основну частину лісових площ становлять насадження, що захищають води,
поля, морське узбережжя, ландшафт, а також гаї та парки в рекреаційних районах.
У Росії (переважно на півночі) ліси мають промислове значення. Середня
лісистість регіону — 33 %. Агрокліматичні
ресурси найсприятливіші у південній
частині регіону завдяки достатній кількості тепла: Україна, південь Росії,
Угорщина. До головних рекреаційних ресурсів належать морське узбережжя,
гірське повітря, ріки, ліси, мінеральні джерела, карстові печери. У регіоні
знаходяться найвідоміші морські курорти: Ялта, Алушта, Євпаторія (Україна),
Сочі, Геленджик, Анапа (Росія), Юрмала (Латвія) тощо. Найбільший озерний курорт
— на озері Балатон в Угорщині. Лижні курорти розташовані в Карпатах, на Кавказі,
у Татрах і Хібінах. Лісові масиви в рекреаційних цілях широко використовуються
в Білорусі, Україні, Росії, Польщі. В країнах Східної Європи останнім часом
створюється багато національних парків, серед яких особливо популярним є
національний парк «Біловезька пуща», де оберігають зубрів. Великою мірою за
рахунок європейської частини Росії природно-ресурсний потенціал регіону є
найбільшим в Європі. А зважаючи на те, що в північних районах Росії є величезні
запаси паливних, деяких металевих (кольорові метали) та неметалевих (передусім
калійні солі та апатити) корисних копалин, його природні ресурси мають світове
значення.
Переглядів: 19053
| Теги: | |
Матеріали по темі: |