Природні умови і ресурси

Природні умови. Береги Атлантичного та Індійського океанів прямолінійні, порізані слабко. Довжина берегової смуги — 10 828 км. У нечисленних бухтах давно діють морські порти. Біля берегів Південної Африки мало прибережних островів. У більш теплих водах, на північ від 20° пд. ш., береги Мозамбіку оточені кораловими рифами.

Південна Африка розташована у межах Африканської платформи, є плоскогір'ям, зниженим у центрі й піднятим по краях до 1500-2000 м, яке стрімко спускається до приморських низовин. Круті краї платформи на сході та на півдні називають Великим уступом. Окремі його ділянки, що розділені річковими долинами, мають самостійні назви: Іньянга (Вумба), Драконові гори (Лебомбо). Саме в Драконових горах знаходиться найвища вершина регіону — г. Каткін-Пік (3660 м). На крайньому півдні розташована складчаста область Капських гір, які помітно відрізняються за структурою від території Великого уступу.

Клімат переважно тропічний, посушливий, на крайньому півдні — субтропічний. Основні опади супроводжуються літніми мусонними вітрами з боку Індійського океану (до 2000 мм на рік). На захід кількість опадів зменшується. У прилеглих до найбільшої пустелі регіону Калахарі північних районах буває на рік до 750 мм опадів, південних — менше 200 мм. Із збільшенням висоти і віддаленості від океану амплітуда температур різко зростає, але влітку і тут дуже жарко. Найспекотніші долини рік і внутрішні улоговини, де навесні перед початком дощів температурі досягає +40° С і більше. Взимку середні температури падають до +10° С і нижче. У горах бувають заморозки, випадає сніг.

На узбережжі Атлантичного океану знаходиться пустеля Наміб, яка простягнулася вузькою смугою (від 50 до 130 км) майже на 2000 км. Утворення її пов'язане з холодними і сухими повітряними масами, які формуються над Бенгельською течією. Опадів у середньому випадає за рік не більше 100 мм на півночі й півдні та 10—15 мм — у центральній частині, іноді тут їх не буває роками.

Найбільші ріки регіону — Лімпопо і Замбезі, які впадають в Індійський океан. Оранжева і Кунене — в Атлантичний океан. Ріки порожисті, стік їх різко коливається за сезонами. Порожистість пов'язана зі ступінчастою будовою рельєфу і численними виходами твердих порід кристалічного щита. Здебільшого ріки малопридатні для судноплавства. На р. Замбезі знаходиться найбільший в Африці водоспад Вікторія заввишки 120 м.

Південь Африки — класична область саван. Колючий чагарник (буш) є одним з найпоширеніших рослинних утворень у регіоні. У Південній Африці ліси збереглися лише на окремих гірських масивах і в долинах рік, мангрові ліси — на невеличких ділянках океанічного узбережжя. У регіоні багато цінних порід червоного й чорного дерев та деяких хвойних порід, кокосової пальми (на сході). Середня лісистість регіону—16%.

Природні ресурси. Мінеральні ресурси регіону — одні з найбагатших у світі. Тут знаходяться величезні запаси вугілля (за ними ПАР посідає 1-ше місце в Африці — 129,1 млрд т), руд чорних металів, деяких кольорових металів, урану. Великі поклади благородних металів: золота (у ПАР — 62 % світових запасів) і платини. ПАР, крім найбагатших родовищ азбесту, має найбільші у світі запаси алмазів (250 млн каратів), дещо менші вони у Ботсвані, Намібії. Однак у регіоні майже цілком відсутні запаси нафти й газу.

На сході материка значними є гідроенергоресурси, особливо у басейнах Лімпопо і Замбезі, освоєння яких тільки почалося.

Агрокліматичні ресурси південної і південно-східної частин регіону сприятливі для вирощування культур тропічного й субтропічного поясів. Схід материкової частини і Мадагаскар придатні для розвитку інтенсивного землеробства. Захід материкової частини, де розташовані пустелі Наміб і Калахарі, переважно посушливий, але придатний для пасовищного тваринництва. Для охорони тваринного та рослинного світу створені заповідники і національні парки, серед яких найбільшими є Калахарі-Хемсбок, Крюгера, Натал (ПАР), Етоша (Намібія), Амбр (Мадагаскар) тощо.

Природні багатства регіону сприяють інтенсивному розвитку багатьох галузей господарства: різноманіття мінеральної сировини — гірничодобувної, металургійної та хімічної промисловості; агрокліматичні ресурси — багатогалузевого сільського господарства, унікальні ландшафти, рослинний та тваринний світ — сучасної туристичної інфраструктури.