Природні умови і ресурси

Природні умови. У Західній Європі широко представлені низовини, горбкуваті рівнини і молоді високі гори альпійської складчастості, які утворюють головний вододіл материка. Тут знаходяться невеликі за площею і висотою гори: Центральний Французький масив, Вогези, Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Північно-шотландське нагір'я тощо. Альпи — найвищі гори Європи, довжина їх — 1200 км, ширина — до 260 км. Складчаста структура Альп створена переважно рухами альпійського віку. Найвища вершина — гора Монблан (1807 м). Найвища — осьова — зона гір утворена давніми кристалічними (гнейси, сланці) породами. В Альпах домінують гірськольодовиковий рельєф і сучасне зледеніння (до 1200 льодовиків загальною площею понад 4000 км²). Льодовики та вічні сніги знижуються до 2500-3200 м. Гори прорізані долинами, заселені й засвоєні людиною, через перевали прокладено залізниці й автомобільні дороги.

Рівнинні території розташовані переважно в прибережних районах. Найбільшими низовинами є Північногерманська, Північнопольська та ін. 40 % площі Нідерландів знаходиться нижче від рівня моря, це так звані «польдери» — низинні землі, для яких характерна висока родючість.

Клімат помірний, частково субтропічний середземноморський (Франція, Монако). Наявність активного західного перенесення вологих атлантичних повітряних мас робить клімат м'яким і сприятливим для життя і господарської діяльності (у тому числі в сільському господарстві). Середні температури найхолоднішого місяця становлять -1...+3⁰ С, найтеплішого +18...4-20° С. Річна сума атмосферних опадів загалом зменшується із заходу на схід. У приатлантичних районах і на навітряних схилах гір вона дорівнює 1000-2000 мм, на іншій території — 500-600 мм. Максимальна кількість опадів припадає на літні місяці.

Розподіл річкового стоку територією регіону нерівномірний: він зменшується із заходу на схід і з півночі на південь. Найбільші річки — Дунай, Рейн, Луара, Сена, Ельба, Маас, Рона, Темза тощо. На заході живлення річок переважно дощове, вони не замерзають або мають короткий нестійкий льодостав. На східних територіях переважає також дощове живлення, а на річках високогірських районів Альп до снігового і дощового приєднується льодовикове, тут влітку характерні великі паводки, взимку стік дуже малий або зовсім відсутній. Деякі країни постійно ведуть гідротехнічне будівництво і «боротьбу з морем». Так, у Нідерландах побудовано 2400 км дамб і 5440 км каналів.

Значна частина озер розташована в тектонічних зниженнях (улоговинах, грабенах), що характеризуються дуже порізаною береговою смугою, значною глибиною, видовженою формою. Таких озер багато у Швейцарії: Женевське, Цюріхське, Боденське, Невшательське, Тунське, Лаго-Маджоре тощо. В Альпах і в горах Британських островів є невеличкі озера у карових заглибленнях. Ірландія особливо багата на торфовища.

Природні ресурси. Надра Західної Європи в минулому мали високий потенціал мінеральної сировини, але внаслідок тривалого промислового освоєння вони значно вичерпані. На регіон припадає понад 1/4 запасів кам'яного вугілля в Європі. Найбільшими кам'яновугільними басейнами і районами є: у ФРН — Рурський і Саарський, у Франції — Лілльський басейн і Центральний масив, у Великій Британії — Північ Англії та Шотландія, у Бельгії — район Льєжа. Буре вугілля має ФРН (Кельнський басейн і Саксонія). Становище із запасами нафти й газу поліпшилося після відкриття на початку 60-х років величезних родовищ природного газу в Нідерландах (1929 млрд м³ — 1-ше місце в Європі за видобутком), а згодом — нафти й газу в британському секторі шельфу Північного моря (розвідані запаси нафти становлять 0,6 млрд т, газу — 610 млрд м³). В Ірландії є істотні запаси торфу. Велика Британія — єдина з чотирьох головних індустріальних країн у Європі, що цілком забезпечена власними енергоресурсами.

Порівняно великі поклади залізної руди є у Франції (Лотарингія), Люксембурзі, поліметали — у ФРН та Ірландії, олово — у Великій Британії (п-ів Корнуолл), боксити — у Франції (узбережжя Середземномор'я), уран — у Франції (Центральний масив, де знаходяться найбільші її Європі запаси). Серед нерудної сировини помітними є запаси кам'яної солі (ФРН, північ Великої Британії), калійної солі (ФРН і Франція); дуже багаті запаси магнезиту і графіту (Австрія).

Гідроенергоресурси є дуже значними. Особливо багаті на них альпійські райони (Швейцарія, Австрія, Франція) і гірські райони Шотландії, При піренейські рпйони на півдні Франції. На Францію, Австрію та Швейцарію припадає понад 2/5 гідроресурсів країн Європи.

Регіон бідний на ліси, які вкривають 22 % його території. Значні площі лісів в Австрії (лісистість становить 17 %), ФРН (31 %), Швейцарії (30 %), Франції (25 %), в Інших країнах ліси здебільшого зведені. Лісистість у Великій Британії та Нідерландах не перевищує 10 %, а в Ірландії — всього 6 %. У більшості країн ліси переважно штучні, багато окультурених посадок дерев, які виконують природоохоронні, санітарно-гігієнічні та рекреаційні функції.

Агрокліматичні та земельні ресурси сприятливі для ведення сільського господарства. Розорані практично всі придатні землі: від 10 % у Швейцарії до 30 % у Франції, ФРН і Великій Британії. Найбільш поширеними є ґрунти середньої та низької родючості в природному стані. Але повсюдно вони значно поліпшені завдяки високому рівню агротехніки. Клімат сприятливий для вирощування багатьох культур.

Природні рекреаційні ресурси дуже багаті й різноманітні: від Альп, найвищих гір Європи, до найнизинніших у Європі Нідерландів, від субтропічного Середземномор'я Франції до прохолодної та вологої Ірландії. Регіон має велику рекреаційно-туристичну зону завдяки надзвичайній порізаності берегової смуги і наявності багатьох бухт, заток, внутрішніх морів, тисяч кілометрів морських пляжів, густої річкової мережі, мозаїчності ландшафтів. Найпривабливішими районами є Лазуровий берег у Франції, Альпи, Тюрингенський ліс у Німеччині тощо.

У країнах регіону багато заповідників, резерватів, національних парків (91), територій, що охороняються законом. Вони охоплюють великі площі. Наприклад, у Франції всю приморську атлантичну смугу завдовжки 2500 км проголошено заповідною, у Великій Британії — майже 5 % її території тощо. Розмаїття природних умов і ресурсів у різних районах регіону зумовило формування різноманітних видів господарської діяльності, а відповідно і певної їх спеціалізації.