Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Південна Африка: загальна характеристика господарства
Південна Африка, загальна характеристика, господарство, Мозамбік, НамібіяОсобливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства.

 

За рівнем соціально-економічного розвитку країни регіону дуже контрастні: тут знаходиться і розвинута капіталістична країна — ПАР (за обсягом промислового виробництва належить до 20 провідних країн світу), і Мозамбік, який декілька останніх років XX ст. завершував класифікаційний світовий список країн за рівнем розвитку.

Загалом, насамперед за рахунок ПАР, регіон виробляє третину ВНП Африки. На світовому ринку країни регіону відомі як експортери мінеральної сировини і лише деякі з них (Сейшельські й Коморські Острови, Мадагаскар) — сільськогосподарської продукції.

Донедавна значну частина економіки регіону контролював іноземний капітал, переважно англійський, американський, французький. Особливо стабільними були його позиції у гірничодобувній промисловості, де йому належало до 90 % потужностей галузі. В його підпорядкуванні перебували численні великі підприємства обробної промисловості, ферми та плантації. Нині сферою дії приватного національного капіталу є роздрібна торгівля, автотранспорт, дрібні промислові виробництва. Іноземний капітал представляють монополії Португалії, Великої Британії, США, Франції та ін.

У багатьох країнах посилюються позиції державного сектору економіки. Наприклад, у ПАР широкого розвитку набув державно-монополістичний капіталізм. У власності чи під контролем держави перебувають запаси благородних та радіоактивних металів, дорогоцінних каменів, лісу, а також пошта, радіо, телефон і телеграф, залізниці, повітряний та морський транспорт, трубопроводи й порти. Держава монополізувала торгівлю деякими товарами, передусім немонетарним золотом. Вона є неподільним власником базових і стратегічних галузей — енергетики, металургії, деяких галузей важкого машинобудування, хімічної промисловості, виробництва добрив, військового спорядження. На Мадагаскарі державний сектор контролює банки, 1/3 промислових підприємств. У Мозамбіку після отримання незалежності націоналізовано землю, ліси, надра, банківську систему, деякі великі підприємства, порти, залізниці, під контроль держави було взято зовнішню торгівлю, промислові й сільськогосподарські компанії. У Маврикії з початку 80-х років XX ст. посилилися позиції держави у цукровій промисловості, сфері комунальних послуг і зв'язку, на транспорті тощо.

ПАР. Є найрозвинутішою країною не тільки регіону, а й усього континенту. Займає вона лише 5,5 % площі материка, де проживає 7 % його населення, виробляючи 32 % ВВП Африки, в тому числі понад 50 % продукції обробної промисловості, до 60 % електроенергії, 30 % сільськогосподарської продукції. Важливу роль вона відіграє й у МГПП, будучи лідером за видобутком деяких найважливіших видів мінеральної сировини.

Після тривалого періоду політичної нестабільності та ліквідації системи апартеїду (1993 р.), що стало передумовою скасування міжнародних санкцій проти ПАР, відкрилися широкі перспективи розвитку її економіки. Могутнім її резервом є залучення чорношкірого населення в сучасну економічну діяльність. Проте загальносвітові тенденції до зниження темпів економічного зростання наприкінці XX ст. позначилися і на ПАР. Так, якщо у 1996 р. зростання її ВВП становило 3 %, то у 1998 р. — 2 % . Суттєво збільшився зовнішній борг країни, який досяг у 2000 р. понад 25,6 млрд дол.

З метою захисту золотого та валютного запасів країни від впливу відтоку капіталів, який тривалий час був зумовлений політичною нестабільністю, в економіці ПАР багато років діє система валютного контролю. Проте нині у політичних та фінансових колах ПАР утверджується думка, що зростання економіки країни можливе лише за ліквідації валютного контролю.

У МГПП регіон представлений галузями видобувної промисловості (видобуток вугілля, руд чорних та кольорових металів, алмазів, урану). У сільському господарстві експортне значення мають окремі галузі землеробства (вирощування цукрової тростини, субтропічних культур — цитрусових, винограду, фруктів; у острівних країнах — прянощів та ефіроолійних культур). Певним експортним потенціалом є продукція вівчарства (вовна, каракуль), козівництва (ангорська вовна), екзотичного тваринництва (розведення страусів, крокодилів).

Значна роль регіону в розвитку міжнародного туризму, особливо сафарі в ПАР, курортного — в острівних країнах Індійського океану.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (27.08.2010)
Переглядів: 8524 | Теги: загальна характеристика, господарство, Південна Африка, Намібія, Мозамбік | Рейтинг: 3.0/2
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar