Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів [ Додати статтю ]

У категорії матеріалів: 88
Показано матеріалів: 85-88
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Північна тропічна зона охоплює всю північну частину океану разом із його морями й затоками. Вона є класичною областю мусонної циркуляції. Півострів Індостан з островом Шрі-Ланка поділяють зону на дві частини: західну і східну. Західна части­на — це приблизно акваторія Аравійського моря, в якій відбу­вається велике випарування і осолонення поверхневих вод, розвиваються мусони, під час яких температура води знижуєть­ся до +23, +25 °С або підвищується до +30 °С. Водні маси мають багатоярусну структуру: під поверхневими водами заля­гають води Перської та Оманської заток, нижче Червоного моря, а з глибини 1000 м — субантарктичні води меншої соло­ності.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3542 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
Рух води на поверхні Індійського океану зумовлюється дією вітру, а на великій глибині — нерів­номірним розподілом густини. Через те, що поверхневі води в загальних рисах переміщуються в напрямі руху вітрових систем, в океані чітко вирізняються три великомасштабні циркуляції: мусонний кругообіг, південний субтропічний антициклональ­ний кругообіг та Антарктична Циркумполярна течія. Останні дві системи   подібні  до   відповідних   систем  інших   океанів,   але південний субтропічний антициклональний кругообіг відрізняється від тихоокеанського і атлантичного тим, що в ньому немає чітко вираженої східної ланки вздовж берегів Австралії. Водночас його західна ланка — течія Мису Голкового — найсильніша з подібних течій Південної півкулі. Середня швидкість її 1 м/с, а місцями досягає 2 м/с.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3542 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)

Солоність вод залежить від співвідношення опадів і випару­вання. У Південній півкулі субтропічній області підвищеного атмосферного тиску відповідає замкнена область підвищеної солоності (35,8 %о). У Північній півкулі, особливо в північно-західній частині Аравійського моря, де випарування перевищує кількість опадів і величину стоку на 2500 мм, солоність досягає 36,5 %о, а в напівзамкнених водоймах — понад 40 %о. Між цими областями високої солоності лежить простора екваторіальна область меншої солоності (34,5 %о), до якої на північному сході прилягає частина тропічного поясу також малої солоності. Най­менша солоність (31,5 %о) у Бенгальській затоці.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3856 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, розташований переважно в Південній півкулі між берегами Африки, Азії, Австралії та Антарктиди, що є його природними межами. Лише на півден­ному заході та південному сході, де Індійський океан широкими проходами сполучений з Атлантичним і Тихим океанами, межі умовно проводять від крайньої точки Африки — мису Голково­го та мису Південного на острові Тасманія і далі до берегів Антарктиди, тобто по 20° сх. д. на заході та 147° сх. д.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:17059 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
1-6 7-12 ... 73-78 79-84 85-88