Із загальною циркуляцією атмосфери тісно пов'язані
течії, але на їхній рух впливає також конфігурація материкових
берегів. Тому в Атлантичному океані сильніше, ніж у будь-якому
іншому, розвинуті субмеридіональні
потоки. У верхній товщі океану вирізняють чотири
великомасштабні кругообіги: північний
циклонічний (на північ від 45° пн. ш.), антициклональний Північної півкулі
(5—45° пн. ш.), антициклональний
Південної півкулі (5—45° пд. ш.) і Антарктична полярна течія (40—50° пд. ш.). На західній
периферії цих кругообігів знаходяться вузькі, але досить сильні течії, що мають
швидкість 2—6 км/год.: Лабрадорська,
Гольфстрім, Антильська, Гвіанська, Бразильська. В центральних і східних
частинах цих кругообігів течії порівняно слабкі, крім екваторіальної
зони.
|