Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів [ Додати статтю ]

У категорії матеріалів: 88
Показано матеріалів: 79-84
Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
    Раніше вважалося, що Арктика — це район стійких антицик­лонів. Як засвідчують дослідження останніх років, сюди в усі пори року час від часу проникають циклони, приносячи з собою хмарність, опади і сильні вітри. Але переважає тут анти­циклональна погода. Існує тенденція до мусонної зміни вітрів: узимку переважають вітри південних румбів, улітку — північ­них. У приполюсовій частині вітри нестійких напрямів. Най­більшу швидкість вони мають у холодну пору і лише над Східно-Сибірським морем та морем Бофорта влітку. На узбе­режжях, особливо вздовж гірських масивів, нерідко виникають сильні, поривчасті вітри (до 50 м/с) типу фен чи бора.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:8814 | Додав: wiktor | Дата: 18.04.2010 | Коментарі (0)
    За сучасними дослідженнями, межа між Північним Льодо­витим і Атлантичним океанами пролягає південними окраїнами проток Гудзонової, Девіса, Датської, через Фарерські й Шотландські острови до мису Стад на Скандинавському півострові. Межею з Тихим океаном уважається Берингова протока від ми­су Дежньова через острови Демидова до мису Принца Уельсько­го. Його площа 14,75 млн. км2, із них на моря припадає менш як 8,9 млн. км2. Цей океан — наймілкіший з усіх. Його середня глибина 1225 м, максимальна — 5527 м у Гренландському морі. Глибини до 200 м у ньому займають 39,6 % від усієї його акваторії, а найбільші глибини (понад 3000 м) становлять лише 17,4 %.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:15680 | Додав: wiktor | Дата: 18.04.2010 | Коментарі (3)
Температури повітря за сезонами помітно відрізняються на півночі та на півдні моря. В січні на півночі Ботнічної затоки середня температура -8 °С, в червні +15 °С. Опадів тут близько 500 мм. На півдні в ці місяці середні температури відповідно + 1 °С і +17,5 °С, а опадів до 1000 мм. Через проходження вели­кої кількості циклонів узимку погода досить мінлива, хоча зага­лом тепла. Вода літом у морі холодна, температура коливається від +11, +13 °С в Ботнічній затоці до +18 °С в Ризькій. Щоріч­но Ботнічна, Фінська і Ризька затоки замерзають у середньому на три місяці, а все море вкривається кригою дуже рідко — лише дев'ять разів за 400 з лишком років.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:2583 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
У морі протягом року домінують західні й північно-західні вітри, в окремих районах виникають місцеві вітри: сироко — південний, жаркий вітер з африканських пустель; містраль — сильний, поривчастий, холодний і сухий вітер у Ліонській зато­ці; бора — обвал холодного й сухого повітря з невисокого гірського хребта на сході Адріатичного моря. Вітри взимку здіймають хвилі заввишки до 8 м і перемішують воду до глиби­ни 50—75 м. Температура води, подібно до температури повітря, зростає з півночі на південь узимку від +10 до +16 °С, влітку від +21 до +28 °С. Під час вторгнення холодного повітря з півночі темпе­ратура води в окремих затоках взимку знижується до 0 °С.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:2240 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
Природні зони Атлантичного океану надзвичайно різноманітні, особливо у верхніх шарах води. Відповідно в океані налічують одинадцять акваторіальних природних зон (за Д. Богдановим—дев'ять поясів). Головну увагу при цьому звертають на специфічні особливості водойм, на фізико-хімічні, гідробіологічні, кліматичні та інші процеси, що відбуваються в океані, їхні взаємозв'язок і взаємозумовле­ність.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3276 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
Із загальною циркуляцією атмосфери тісно пов'язані течії, але на їхній рух впливає також конфігурація материкових берегів. Тому в Атлантичному океані сильніше, ніж у будь-якому іншому,  розвинуті субмеридіональні потоки.  У верхній товщі океану вирізняють чотири великомасштабні кругообіги: північний циклонічний (на північ від 45° пн. ш.), антициклональний Північної півкулі (5—45° пн. ш.), антицик­лональний Південної півкулі (5—45° пд. ш.) і Антарктична по­лярна течія (40—50° пд. ш.). На західній периферії цих кругообігів знаходяться вузькі, але досить сильні течії, що мають швидкість 2—6 км/год.: Лабрадорська, Гольфстрім, Антильська, Гвіанська, Бразильська. В центральних і східних частинах цих кругообігів течії порівняно слабкі, крім екваторіальної зони.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3929 | Додав: wiktor | Дата: 02.04.2010 | Коментарі (0)
1-6 7-12 ... 67-72 73-78 79-84 85-88