Формула ефективності уроку включає дві складові частини: ретельність підготовки і творчість ведення. В основі творчої праці учителя лежить передусім уміння аналізувати власну педагогічну діяльність на уроці: встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між умовами своєї педагогічної діяльності і засобами досягнення освітніх цілей, між педагогічними впливами на учня і їх наслідками, між способом своїх дій і кінцевим результатом уроку. Це дозволяє учителеві правильно сформулювати цілі і завдання власної діяльності та діяльності учнів, чітко спланувати і передбачити результати педагогічного процесу.

   Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що у процесі його вивчення учні знайомляться з реальним життям у навколишньому середовищі, з життям суспільства в усіх його проявах і зв’язках.

  Значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-реактивними можливостями. У тому і є її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських відносин і проявів у праці.

   Засвоєння географічних знань пов’язано з оволодінням прийомами навчальної роботи, вміннями та навичками. Першим кроком формування вмінь, на наш погляд, є формування прийомів навчальної роботи.
Прийоми навчальної роботи можуть бути послідовно переказані в правилах, інструкціях, рекомендаціях. Наприклад, прийом користування компасом передбачає таку систему дій сформульовану у вигляді інструкції: звільніть стрілку компасу; покладіть компас на горизонтальну поверхню; повертайте компас доки стрілка не поєднається з надписом „північ”.

   Сучасна школа покликана сформувати в учнів міцні знання з різних предметів. При цьому учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута.