Реклама

Головна » 2011 » Июль » 27 » Битва за Дунай
12:54
Битва за Дунай
 Мормуль, ЕСПОО, Дунай, дельта, канал, судноплавство  Україна офіційно відстояла право на експлуатацію власного каналу в дунайській дельті. Тим самим Київ може не тільки пожвавити порти на Дунаї, а й стати найсильнішим гравцем у регіоні.
  Румунам ледве вдається виявляти стриманість. На червень цього року було намічено п'яте засідання сторін Конвенції Еспоо, на якому Румунія планувала нанести Україна нищівного удару у вигляді повної заборони на експлуатацію українського каналу Дунай - Чорне море через гирло Бистре. І напередодні цієї події румунська преса не скупилася на дифірамби своєму уряду. Тим значніше був контраст з публікаціями після засідання, на якому Києву вдалося не тільки відмести всі радикальні пропозиції Бухареста, а й домогтися маленької перемоги - першим віце-головою бюро Комітету з імплементації Конвенції був обраний заступник міністра екології та природних ресурсів України Дмитро Мормуль (докладніше - див . бліц інтерв'ю). Куди важливіше, що контраст був не тільки в публікаціях румунської преси, а й у мові самих документів. Якщо порівняти формулювання проекту і кінцевого документа засідання сторін Конвенції Еспоо, то можна констатувати, що українській делегації на чолі з керівником Мінекології Миколою Злочевським вдалося домогтися прийняття максимально позитивного висновку.

   Бої місцевого значення

    Проект відновлення роботи українського каналу Дунай - Чорне море з'явився в 2003 році, і з того моменту і в без того непростих українсько-румунських відносинах (докладніше - див «Кордон на замку», «ВД» № 49, 2010 р.) з'явився новий подразник. Для Бухареста український канал означав втрату судноплавної монополії на нижньому Дунаї. Але для економічного спору були обрані екологічні аргументи і платформа засідань за Конвенцією про транскордонне співробітництво Еспоо, прийнятої в 1991 році. Румунії вдалося заручитися підтримкою таких авторитетних екологічних організацій, як World Wildlife Fund, BirdLife International та Wetlands International, протести яких у 2006 році були підтримані вердиктом Економічної комісії ООН: будівництво українського каналу надасть шкоду біосферному заповіднику в дельті Дунаю. А двома роками пізніше Україна було винесено попередження на засіданні Конвенції Еспоо, де було зазначено, що її роботи на каналі в гирлі Бистре негативно впливають на румунську частину дельти. При цьому Київ зобов'язали ввести всі можливі види моніторингу - екологічний, гідрологічний, іхтіологічний та інші.
   З урахуванням того, що Румунія є членом ЄС і будь-які звинувачення на її адресу в Брюсселі сприймають як спробу зганьбити Євросоюз, неважко було припустити, що подальший розвиток подій тільки закріпить досягнення Бухареста. І якраз п'яте засідання по Конвенції Еспоо 20-23 червня повинно було стати часом румунського тріумфу. Але вийшло навпаки.
   З одного боку, учасники Конвенції Еспоо визнали, що винесена в 2008 році Україна попередження про порушення Конвенції залишається в силі. І наша країна в кінці кожного року як і раніше повинна надавати Комітету з виконання Конвенції інформацію про вжиті заходи, які виправляють негативний вплив каналу на дунайську дельту. Але фактично це означає, що суперечка Києва з Бухарестом буде вестися тільки на екологічному рівні. А тут наша країна опиниться в більш вигідному становищі, оскільки визнає важливість екологічного моніторингу для всієї дельти Дунаю. Нам до такого не звикати - останні три роки різні екологічні комісії регулярно інспектують українську частину дельти. Але якщо досі пропозиції Києва проводити спільні з Румунією інспекції щодо всієї дельти наштовхувалися на відмову Бухареста, то тепер румунам доведеться бути поступливішими - авторитет міжнародних структур ігнорувати куди складніше. А екологічних проблем у Румунії в Сулінському й Георгіївському гирлах Дунаю ніяк не менше.
   І, нарешті, з тріском провалилося румунське пропозиція не призначати представників «провинилася» країни в бюро Комітету з імплементації Конвенції - України ввела до його складу двох своїх представників (у тому числі на посаду першого віце-голови бюро), а наступне засідання сторін за Конвенцією Еспоо відбудеться в травні 2014 року в Києві.
 
Виграти час

   Фактично це означає, що вперше за всі роки суперечки навколо українського каналу Дунай - Чорне море ініціатива переходить до нашої країни. У Мінекології та природних ресурсів України запевнили «ВД», що вже в серпні с. р. вироблять дорожню карту дій до наступного засідання сторін Конвенції в 2014 році. До тих же пір в України є всі підстави закріпити успіх економічно.
   Йдеться про завершення проекту поглиблення українського каналу Дунай - Чорне море. Хоча він і введений в експлуатацію в 2008 році, до цих пір ведуться роботи з доведення прохідного осідання суден до глибини 7,2 м на всьому протязі каналу. А в перспективі планується довести цей показник до 9,5-10 м. Враховуючи, що термін закінчення робіт спочатку переносився з 2008-го на 2011 рік, є всі підстави припускати, що його знову доведеться зрушувати. При цьому початкова кошторис проекту становила $ 543 500 000, а термін окупності визначався в 12 років. Проте канал вже почав заробляти, чому абсолютно не раді в Румунії.
   З введенням українського каналу Дунай - Чорне море румуни були змушені вдвічі знизити ціну за прохід суден. Але навіть після цього румунський тариф (€ 0,7 за куб. М вантажу) істотно вище українського ($ 0,14 / куб. М). Крім того, український канал-двосторонній, суду по ньому можуть одночасно рухатися і до гирла, і до витоку Дунаю. Як результат - за десять місяців 2010 року через гирло Бистре пройшли 1253 судна (а всього за рік - 1500 кораблів), у той час як через румунський Сулинський канал - 1051 судно.
  Все викладене змушує Румунію діяти на межі фолу. У 2009 році Україна подала зустрічну скаргу, вказуючи, що днопоглиблювальні роботи на Сулінському каналі порушують Конвенцію Еспоо. Тоді Бухаресту вдалося прикритися інший конвенцією - Белградській, - вимагає для безпечного судноплавства на Дунаї підтримувати глибину на рівні 24 футів (7,3 м). Однак є побоювання, що Румунія «під шумок» поглиблює дно Сулинського канал до 26-28 футів, паралельно ведучи аналогічні роботи в Георгіївському гирлі (що заборонено), а також споруджуючи додаткові штучні водоканали в дельті Дунаю. Про плани Румунії побічно свідчить прийнятий ще в 2006 році Закон «Про прийняття плану розвитку національної території», де мова йде про роботи на діючих каналах (за останні десять років Румунія витратила на ці цілі більш € 140 млн). І посилення екологічного моніторингу у всій дельті Дунаю в підсумку може зіграти проти самого Бухареста.

Найкращий захист - напад

   Цього року в України з'явиться гарна можливість покращити стосунки зі своїми південно-західними сусідами. Недавня зустріч Віктора Януковича з в. о. президента Молдови Маріаном Лупу ознаменувала початок «перезавантаження» у відносинах Києва і Кишинева. Чому посприяла передача Молдовою акта на землю на молдавський ділянку дороги Одеса - Рені. Тепер можна вести діалог щодо прохання Кишинева передати йому 1,5 га водної гладі Дунаю, без яких розвиток порту в Джурджулешти неможливо. Але для України такий акт доброї волі має сенс лише при гарантії пожвавлення власних портів на Дунаї. А це можливо лише в тому випадку, якщо український канал Дунай - Чорне море запрацює на повну потужність (у цьому випадку молдавський порт українським не конкурент). Таким чином, завжди стояла на позиціях прорумунських в дунайському суперечці Молдова стає союзником Україні. До того ж Київ опосередковано запропонував Бухаресту помиритися, не втрачаючи обличчя, погодивши тарифи на прохід судів по Дунаю. Відповідну пропозицію прем'єр-міністр Микола Азаров зробив під час зустрічі з австрійським віце-канцлером Міхаелем Шпінделеггер в червні с. р. Тим самим Київ дав зрозуміти, що не ставить за мету конкуренцію з Румунією, але поступатися своїми інтересами в Придунав'ї не буде. У 2013 році закінчується десятирічний термін дії українсько-румунського договору про режим державного кордону, співробітництво і взаємодопомогу з прикордонних питань. І чітке відстоювання своїх позицій - найкраща гарантія того, що Київ і Бухарест просто пролонгують дану угоду, залишивши в минулому розмови про претензії на дунайські острова.
 
Дмитро Мормуль:

  «Треба ввести ряд законодавчих норм, які дозволять нам краще захищатися від нападок Румунії»
  Заступник міністра екології та природних ресурсів України на останньому засіданні сторін Конвенції Еспоо був обраний першим віце-головою бюро Комітету з імплементації. В інтерв'ю "ВД" він розповів, як Україна має намір використовувати Конвенцію для захисту своїх інтересів на Дунаї.
  Напередодні засідання сторін Конвенції Еспоо Україна передрікали жорсткі формулювання в підсумковому документі, аж до заборони будь-яких робіт на каналі Дунай-Чорне море. Як української делегації вдалося уникнути цього? - Нам вдалося змінити ставлення до України, яку на самому початку було в учасників засідання. Тому в чималому ступені сприяло присутність на засіданні міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського. Такий крок продемонстрував, що Україна усвідомлює всю важливість заходу. Крім того, нам вдалося продемонструвати, що за останні два роки Україні ефективно попрацювала над усуненням зауважень, висловлених на попередній зустрічі сторін. Це теж вплинуло на підсумкове рішення. Важливо і те, що нам вдалося провести громадські слухання за проектом каналу Дунай - Чорне море в самій Румунії, а також отримати коментар з цього приводу від румунського уряду. Все це разом дозволило відкинути пропозиції Бухареста про винесення нам попередження з вимогою зупинити роботи на каналі, а також ввести двох своїх представників в бюро Комітету з імплементації Конвенції.
  Тепер в України є три роки, щоб посилити свої позиції. Вже є план дій, щоб бути у всеозброєнні до наступного засідання сторін у Києві в 2014 році?
  - Уже в серпні у нас буде засідання міністерства, на якому ми виробимо дорожню карту до 2014 року. Треба ввести ряд законодавчих норм, які дозволять нам краще захищатися від нападок тієї ж Румунії. Всі наші законодавчі зміни сусіди чітко відстежують. Зокрема, піддалися критиці останні законодавчі зміни у проведенні містобудівної експертизи. Так що на це варто звернути увагу.
  Чи не варто самим перейти в наступ? Адже Україні вже зверталася зі скаргою на Румунію щодо положень Конвенції Еспоо в 2009 році ...
  - І ці скарги були визнані необгрунтованими, оскільки серйозних доказів порушень румунською стороною Конвенції Україні не надала. Але я вважаю, що займати позицію «сам дурень» неконструктивно. Нам зараз важливо показати, що Україна розуміє механізм дії самої Конвенції, виконує всі взяті на себе зобов'язання. І тільки після того, як всі претензії до України будуть зняті, можна апелювати до якихось порушень з боку Румунії. А паралельно цілком можна привертати увагу громадських організацій, екологічних структур до дій Румунії на своїй частині дунайської дельти.
Фото: geografica.net.ua
Джерело: www.vd.net.ua
Категорія: Інші новини | Переглядів: 2815 | Додав: wiktor | Теги: ЕСПОО, канал, дельта, Дунай, Мормуль, судноплавство | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:


Всього коментарів: 0
avatar