05:12 Холодні зими стануть нормою через танення арктичних льодів | |
На початку 2011 року на США і Європу обрушилися сильні морози, незважаючи на те що в Гренландії і на Алясці було надзвичайно тепло. В цьому році в кінці зими в США і Європі, навпаки, припікало, поки холодне повітря зависаkj над Центральною Європою та Азією. У Північній півкулі екстремальні погодні умови взимку зазвичай пов'язані з негативною фазою Арктичної осциляції - рози вітрів, домінуючих в полярній області. І вчені приходять до висновку, що зміни в Арктиці, можливо, призвели до тривалого перебування осциляції в негативному режимі. Чарльз Грін з Корнельського університету (США) відзначає, що тепер характер зим в Північній півкулі зміниться надовго. Коли Арктична осциляція перебуває в позитивній фазі, сильні вітри формують так званий полярний вихор. Через нього арктичні повітряні маси блокуються в районі полюса і не доходять до середніх широт. Крім того, завдяки цьому явищу струменеві течії атмосфери стають більш прямими, і зима видається більш поміркованою. Але в останні роки осциляція перебувала в різко негативній фазі, і в 2010-му були зареєстровані рекордно низькі температури в багатьох регіонах. Справа в тому, що вітри полярного вихору слабшають, і холодне арктичне повітря змішується з повітряними масами середніх широт. В результаті струменеві течії теж стають значно слабшими і до того ж починають сильно відхилятися на північ і південь. Це призводить до суворих холодів в США і Європі, але в той же час звивистий струмінь здатний принести на північ більш тепле південне повітря, що і сталося в США нинішньої весни. Ряд учених припустив, що затяжна негативна фаза може бути наслідком втрати морського льоду в Арктиці. За пару років ця ідея вийшла із зародкового стану, удостоївшись серйозних досліджень. Площа морського льоду скорочується з тих пір, як за Арктикою було встановлено супутникове спостереження. Здавалося, до цього всі звикли, але в 2007 році відбулося раптове і дуже різке скорочення, від якого лід не оговтався до сих пір. Протягом усіх наступних років (за винятком одного), тенденція до скорочення була більш сильною, ніж у попередні роки. Ця ситуація значно впливає на місцеві умови. За літо відкритий океан поглинає набагато більше сонячного світла, ніж раніше. Восени він повертає частину отриманого тепла в атмосферу, нагріваючи повітря над Арктикою. Це певною мірою стирає відмінності між Арктикою і більш помірними широтами, в результаті чого ймовірність формування полярного вихору знижується. Коротше кажучи, відсутність льоду вводить Арктичну осциляцію в негативну фазу і підвищує шанси на холодну зиму в Північній півкулі. Це, в свою чергу, змушує ослаблі і звивисті струменеві течії атмосфери довше залишатися в одному і тому ж положенні. Звивистість струменевих течій збільшує ймовірність того, що теплі південні маси можуть просочитися на північ. Березнева спека в США була зумовлена саме цим явищем, яке співпало з Ла-Ніньєю в Тихому океані: тепле повітря перемістилось на північ, де воно був змушене перебувати надзвичайно довгий час. Результати дослідження опубліковані в журналі Oceanography.. Підготовлено за матеріалами Ars Technica. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
Матеріали по темі: |