18:21 У Мюнхені знайдена рідкісна карта XVI століття | |
 Бібліотекарі Мюнхенського університету Людвіга - Максиміліана (ФРН) виявили досі невідомий варіант карти світу, надрукованій Мартіном Вальдзеемюллером (бл. 1470-1522).У 2007 році федеральний канцлер Ангела Меркель передала знамениту карту Бібліотеці конгресу в знак «тісної дружби» між Німеччиною та США. Дійсно, жест мав велике символічне значення, бо саме на цій карті, якій на той момент виповнилося рівно 500 років, вперше з'явилося слово «Америка». Вальдзеемюллер назвав новий континент на честь мореплавця Амеріго Веспуччі (1451-1512), якого помилково вважав першовідкривачем. Карта охоплювала весь відомий світ і займала три квадратних метри. Але Вальдзеемюллер і його колега Матіас Рінгманн, що працювали в монастирі Сен-Дьє-де-Вож на північному сході Франції, видавали і більш дрібні карти, які теж мали велике значення для поширення географічних знань. Вони мали дванадцять сегментів (клинів) і друкувалися на одному аркуші. Якщо їх акуратно вирізати і склеїти, виходила куля діаметром близько 11 см. Такі сегментовані карти йшли в комплекті з великою картою і коротким посібником з початків географії (або «космографії», як казали у той час). Всього було віддруковано близько ста комплектів, а збереглося як кіт наплакав. Примірник, який перебуває нині в Вашингтоні, належав німецькому князівському роду Вальдбург-Вольфегг і Вальдзее. Іншого немає. «Введення в космографію» (Cosmographiae Introductio) теж дійшло до нас в єдиній копії, яка зберігається в бібліотеці Мюнхенського університету. Що стосується сегментованої карти, то до сих пір були відомі чотири примірники. Три з них знаходяться в Міннеаполісі, Оффенбурзі і в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені. Четвертий був проданий в 2005 році на аукціоні «Крістіс» за мільйон доларів. І ось з'явився п'ятий. Цей лист унікальний, бо відрізняється рядом деталей. По-перше, обриси верхніх клинів менш виразні. По-друге, Калікут на Малабарському узбережжі, де в травні 1498 року висадили Васко да Гама (1469-1523), знаходиться на четвертому, а не на п'ятому сегменті. Стиль штрихування і форми деяких букв також відрізняються від аналогів. Нарешті, водяний знак говорить про те, що ця версія була надрукована через якийсь час після першого видання 1507 десь в Ельзасі. Підготовлено за матеріалами Sci-News.com. Джерело: http://science.compulenta.ru/692139/ | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
