У своєму дослідженні вченим вперше вдалося спостерігати місячні припливи з орбітальних космічних апаратів.
Вчені з США досліджували зміни форми Місяця , котрі під впливом гравітаційного поля Землі , передає Lenta.ru.

Дослідники встановили , що величина місячного припливу, обумовлена ​​земним тяжінням , досягає 51 сантиметра для кожної сторони. Оскільки Місяць повернений до Землі завжди однієї і тією ж стороною , то така опуклість майже не переміщається по поверхні супутника , її допустимі коливання сягають декілька сантиметрів.

У своєму дослідженні вчені поєднали дані місій Lunar Reconnaissance Orbiter ( LRO ) і Gravity Recovery and Interior Laboratory ( GRAIL ) . За допомогою LRO вчені обстежили нерівності поверхні більше 350 тисяч областей на Місяці , а точність вимірювання висоти супутника місії LRO координувалася апаратами GRAIL .

Місяць , в порівнянні з супутниками інших планет , є відносно великим об'єктом . Незважаючи на те , що сила тяжіння між Сонцем і Землею майже в 200 разів більша , ніж сила тяжіння між Місяцем і Землею , через близьке розташування планет неоднорідності гравітаційного поля викликають на Землі потужні припливні явища , особливо помітні в гідросфері , і зміни форми планети і її супутника .

У своєму дослідженні вченим вперше вдалося спостерігати місячні припливи з орбітальних космічних апаратів. Отримані фахівцями результати в цілому узгоджуються з відомими уявленнями про характер опуклості Місяця.

Свою роботу автори опублікували в журналі Geophysical Research Letters , коротко з нею можна ознайомитися на сайті NASA.