Поет Теннісон писав після потужного виверження Кракатау: "День за днем кривавою зорею пломенів грізний захід". Приблизно 20 куб. км. породи було викинуто в повітря з такою силою, що хмара пилу охопила всю землю, а заграва від виверження відбилося у заході сонця по всьому світу, фарбуючи їх яскравим палючим червоним кольором, який і споглядав Теннісон.

Вважається, що виверження Кракатау в 1883 році, щонайменше вдвічі перевершувало за силою наймогутніший ядерний вибух; звук вулканічного вибуху було чути за 4827 км. Для Яви і Суматри головною проблемою стало не саме виверження,  яке викинуло в море величезніпотоки розплавленої породи, набагато страшнішим було цунамі, величезні хвилі, якого піднялися в результаті коливання земної кори. 27 серпня 1883 цунамі заввишки 40 м. обрушився на густонаселені острова, принісши смерть 36000 осіб, - їхні тіла були понесені в море, а пізніше виявлялися кораблями більш ніж за 225 км. від місця трагедії. Хвиля була настільки потужною, що пронесла пароплав 3,2 км, перш ніж кинути його на сушу. Майже цілий рік на островах випадали рясні опади у вигляді пемзи і попелу.

Кракатау стоїть там, де зустрічаються дві тектонічні плити: плита, що формує дно Індійського океану, підсувається під азіатську плиту. По всій довжині (3218 км) кордону між двома плитами розташовуються вулкани, з яких найвідоміший - Кракатау. Нам відомо, що виверження цього вулкана викликало загибель місцевого населення в 416 році н.е. Століття за століттям Кракатау продовжував бурчати, і до 1680р. до основного конусу приєднались два нових на острові Ракаті, площею 44 кв.км. На початку серпня 1883 ці два менших кратера почали вивергатися, викидаючи в повітря попіл і пемзу; нарешті, дійшла черга Кракатау з завершальним руйнівним вибухом. На той час, коли вулканічна активність стихла, від острова Ракаті не залишилося й третини. Два менших конуса зникли без сліду, як і значна частина головного конуса. У 1927 році Попільний конус, названий  Дитям Кракатау, почав підніматися з океану. До сьогоднішнього дня він досяг у висоту близько 200 м. і надзвичайно активний.

Що ж до катастрофи 1883 року, то у неї був один позитивний наслідок: після того, як мешканці ближніх до вулкану островів і півострова Уджунг Кулон загинули або втратили свої будинки, люди покинули ці місця. Позбавлений людського втручання, природний світ острова Ява став поступово відновлюватися. В даний час тут знаходиться Національний парк Уджунг Кулон, що охороняється лісничими, які пильно стежать за браконьєрами, які загрожують доданому до Червоної книги Яванському однорогиому носорогу.

У Національному парку мешкає безліч екзотичних тварин і птахів. Живуть тут і леопарди, хоча вони дуже обережні і рідко трапляються на очі, і як мінімум вісім видів лисиці. Болотисті місця - ідеальне житло для мулистого стрибуна, павука-птахоїда і краба, а також для отруйної мангрової змії, прикрашеної жовтими смужками. Нарешті, над парком пурхають пофарбовані в сліпучі помаранчеві, червоні та жовті тони гігантські метелики, розмах крил яких досягає 20 см.