| Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 307-312 |
Сторінки: « 1 2 ... 50 51 52 53 54 ... 73 74 » |
 Рух води на поверхні Індійського океану
зумовлюється дією вітру, а на великій глибині — нерівномірним
розподілом густини. Через те, що поверхневі води в загальних рисах
переміщуються в напрямі руху вітрових систем, в океані чітко вирізняються три
великомасштабні циркуляції: мусонний кругообіг, південний субтропічний
антициклональний кругообіг та Антарктична Циркумполярна течія. Останні
дві системи подібні до відповідних
систем інших океанів,
але південний субтропічний
антициклональний кругообіг відрізняється від тихоокеанського і атлантичного тим, що в ньому немає чітко вираженої східної ланки
вздовж берегів Австралії. Водночас
його західна ланка — течія Мису Голкового — найсильніша з подібних течій Південної півкулі. Середня
швидкість її 1 м/с, а
місцями досягає 2 м/с. |
|
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:3959 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.04.2010
| Коментарі (0)
|
Солоність вод залежить від співвідношення опадів і випарування. У
Південній півкулі субтропічній області підвищеного атмосферного тиску
відповідає замкнена область підвищеної
 Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану,
розташований переважно в Південній
півкулі між берегами Африки, Азії, Австралії та Антарктиди, що є його
природними межами. Лише на південному
заході та південному сході, де Індійський океан широкими проходами сполучений з
Атлантичним і Тихим океанами, межі умовно
проводять від крайньої точки Африки — мису Голкового та мису Південного на острові Тасманія і далі
до берегів Антарктиди, тобто по 20° сх. д. на заході та 147° сх. д.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:17239 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.04.2010
| Коментарі (0)
|
 Цей клімат охоплює Амазонію, південно-східне
узбережжя Бразилії, екваторіальну Африку, п—в Малакку, Великі Зондські й
Філіпінські острови, Нову Гвінею, місцями Великі Антильські острови і східне
узбережжя Мадагаскару. Території з вологими тропічними лісами не мають чітких
широтних меж, інколи вони розміщені біля екватора, а інколи тягнуться на
узбережжя до тропіків. Клімат характеризується постійно високою температурою і
рясними опадами протягом всього року. Середня температура найхолоднішого місяця
+20 °С, а найтеплішого 26...32 °С. Середньорічна температура - від 24 до 28 °С. |
 Погодою називають сукупність
атмосферних процесів і метеорологічних величин, які характеризують фізичний
стан атмосфери в певний момент або проміжок часу. Закономірні зміни погоди - це
режим погоди. Погода характеризується наступними метеорологічними елементами:
сонячна радіація, тривалість сонячного сяяння в годинах, температура повітря і
поверхні ґрунту, вологість повітря, атмосферний тиск, вітер, хмарність, опади
/кількість, кількість днів з опадами, види опадів, час випадання/, сніговий
покрив, горизонтальна видимість, наземні опади та інші атмосферні явища /іній,
паморозь, ожеледиця, гроза, тумани, полярні сяйва. веселка, кола й вінці
навколо Сонця і Місяця/. |
 Основна причина формування
баричних систем і циркуляції повітряних мас - це неоднорідність термічного поля
Землі, в першу чергу - відмінності в тепловому режимі екватора і полюсів. За
В.В.Шулейкіним, у тропосфері формуються теплові машини двох типів. В тепловій
машині першого типу екватор і тропічні пояси - нагрівачі, а другого типу - це
сезонні зміни теплообміну між материками і океанами, тут взимку материки -
холодильники, а океани - нагрівачі. а влітку навпаки. Робота машини першого
типу проявляється в широтно-зональній циркуляції атмосфери. а робота машини
другого типу - в регіональній мусонній циркуляції. |
