| Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 391-396 |
Сторінки: « 1 2 ... 64 65 66 67 68 ... 73 74 » |
 Серед ґрунтово-біокліматичних поясів тропічний пояс займає найбільшу територію земної кулі. Його площа становить 5,6 млрд га, або близько 42 % поверхні суші. Природні умови в різних регіонах цього поясу дуже різноманітні. Це зумовлено різним ступенем зволоження окремих територій. У зв'язку з цим у межах цього поясу виділено три групи ґрунтово-біокліматичних областей:1. Тропічні вологі і сезонно-вологі лісові області (Американська, Африканська і Австрало-Азіатська). 2. Тропічні саванні і ксерофітно-лісові області (Центрально-Американська, Південно-Американська, Афро-Азіатська і Австралійська). 3. Тропічні напівпустинні і пустинні області (Південно-Американська, Афро-Азіатська, Південно-Африканська і Австралійська). |
 Субтропічний пояс займає 20 % території суші. Для нього характерний сезонний ритм кліматичних умов: літні середньомісячні температури вище 20 °С, зимові — близько 4 °С і вище. Взимку бувають заморозки і навіть нетривалі морози до —10 °С. Сума активних температур повітря (>10°С) коливається в межах від 4000 до 9000 °С. Це дає змогу виростити два урожаї на рік. Зміна ландшафтів в межах субтропічного поясу зумовлена різним ступенем зволоження. На вологих океанічних узбережжях поширені вологолісові ґрунти, червоноземи і жовтоземи. Далі від берега формуються коричневі і сіро-коричневі ґрунти сухих лісів і чагарникових степів. У центральних районах континентів поширені сіроземи і засолені ґрунти субтропічних напівпустинь і пустинь. |
 На схемі ґрунтово-географічного районування світу виділено дві ґрунтові області суббореальних степів: Північно-Американську і Євразійську. В ґрунтовому покриві цих областей переважають сірі лісові, чорноземні і каштанові ґрунти, їх генезис, властивості і еколого-географічні закономірності поширення розглянемо на прикладі Євразійської області. Євразійська степова область перетинає центр континенту від Карпат до східних районів Китаю. Клімат області помірно континентальний з недостатнім зволоженням. Сухість клімату наростає з заходу на схід і з півночі на південь. |
 Суббореальний ґрунтово-біокліматичний пояс охоплює великі території в Північній Америці і Євразії. У південній півкулі цей пояс займає порівняно незначну територію на півдні Аргентини і в Новій Зеландії. В межах суббореального поясу виділено три групи ґрунтово-біокліматичних областей: волого-лісові, степові, пустинні і напівпустинні. Загальна площа суббореального поясу становить близько 1530 млн га. В ньому переважають посушливі і сухі області. Степові області займають 45 %, напівпустинь і пустинь — 31, лісові — 24 % території. На території суббореального поясу розташована майже половина орних земель світу, на яких вирощують один урожай на рік. |
 Східно-Сибірська
мерзлотно-тайгова область розташована на захід від Єнісею і займає території
Середнього і Східного Сибіру. В межах області переважає гірський рельєф.
Клімат екстраконтинентальний, майже вся територія зазнає впливу багаторічної
мерзлоти. Основний тип рослинності — модринові ліси. Ґрунтовий покрив області
ще недостатньо вивчений, недосконала систематика і номенклатура ґрунтів. |
 У межах
бореального поясу виділено дві групи областей: тайгово-лісові і
мерзлотно-тайгові. За географічним положенням тайгово-лісові області поділяють
на континентальні і приокеанічні. На території континентальних областей
(Північно-Американська і Європейсько-Сибірська) основними типами ґрунтів є
підзолисті і болотно-підзолисті, а на приокеанічних (Ісландсько-Норвезька і
Берингово-Охотська) — дерново-торф'янисті і попелово-вулканічнна території мерзлотно-тайгових
ґрунтово-біокліматичних областей (Північно-Американська і Східно-Сибірська)
під впливом багаторічної мерзлоти сформувались кріогенні мерзлотно-тайгові
ґрунти. |
