| Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 397-402 |
Сторінки: « 1 2 ... 65 66 67 68 69 ... 73 74 » |
 В межах полярного поясу виділено дві полярні області: Північно-Американська і Євразійська. В межах Євразійської області виділено дві ґрунтові зони: арктичну і субарктичну (тундрову). Арктична зона займає острови Північного Льодовитого океану і вузьку смугу азіатської частини материка. Субарктична зона тундрових ґрунтів розташована на південь від арктичної. Вона простягається від Скандинавії на схід до Берингової протоки. На півдні межує з тайгово-лісовою зоною. В ґрунтоутворенні арктичної і субарктичної зон багато спільних рис. |
 Географія ґрунтів — один з важливих розділів ґрунтознавства. Вона вивчає закономірності просторового поширення ґрунтів і є основою їх обліку і оцінки як природного ресурсу. Знання законів географії ґрунтів, зональних та регіональних особливостей ґрунтового покриву потрібні для раціонального використання земельних ресурсів, охорони і меліорації ґрунтів. Як наукова дисципліна географія ґрунтів виникла і почала розвиватись на початку 80-х рр. XIX ст., коли В. В. Докучаєв та його учні заклали основу наукового ґрунтознавства та встановили зональне поширення основних типів ґрунтів. |
 Серед
матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає
ґрунтовий покрив Землі. Він є першою передумовою і природною основою в
багатьох галузях народного господарства. Без ґрунту неможливе суспільне
виробництво. В різних галузях виробництва, які використовують землю, враховують
різні властивості ґрунту. В промисловості ґрунти і ґрунтоутворюючі породи
функціонують лише як фундамент, на якому відбувається процес виробництва.
Виробництво продукції в цьому випадку не залежить від властивостей ґрунту. В
будівництві важливе значення мають рельєф, механічний і хімічний склад ґрунтів
і ґрунтоутворюючих порід. |
 Рельєф — своєрідний фактор ґрунтоутворення. Його значення у формуванні і географічному поширенні ґрунтів велике і різноманітне. Він виступає як головний фактор перерозподілу сонячної радіації і опадів. Залежно від експозиції і крутизни схилів впливає на водний, тепловий, поживний і сольовий режими ґрунту, визначає структуру ґрунтового покриву 5 є основою ґрунтової картографії. В практиці польових ґрунтових досліджень прийнято користуватись такою систематикою типів рельєфу: а) макрорельєф, б) мезорельєф, в) мікрорельєф, г) нанорельєф. Кожний з цих типів рельєфу відіграє певну роль в ґрунтоутворенні і географії ґрунтів, у .формуванні структури ґрунтового покриву. |
 Клімат є одним з основних факторів ґрунтоутворення і географічного поширення ґрунтів. Про різнобічний вплив його на ґрунтоутворення зазначав ще В. В. Докучаєв. Тепер відомо, що клімат впливає на ґрунтоутворення як прямо (визначає гідротермічний режим ґрунту), так і опосередковано — через рослинність, мікроорганізми і тварин. Основними кліматичними факторами, які впливають на процеси ґрунтоутворення, є сонячна радіація, атмосферні опади і вітер. |
 Ґрунт
як багатофазна система містить в собі воду і повітря. Вода надходить в ґрунт у
вигляді атмосферних опадів, в процесі конденсації водяних парів з атмосфери, в
результаті капілярного підняття ґрунтових вод та під час зрошення. Вона відіграє
дуже важливу роль у ґрунтоутворенні. Від вмісту води в ґрунті залежить
інтенсивність біологічних, хімічних і фізико-хіміч-них процесів. Водз
забезпечує переміщення речовин в просторі, впливає на повітряний, поживний і
тепловий режими ґрунту. Сезонна динаміка ґрунтоутворюючих процесів значною
мірою відбувається під впливом ґрунтових вод. Продуктивність ґрунтів залежить
від їх водного режиму. Одночасно ґрунтовий і рослинний покриви відіграють
важливу роль в кругообігу води в природі. |
