Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн | [ Додати статтю ] |
У категорії матеріалів: 127 Показано матеріалів: 13-18 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 21 22 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Фото: alt-energy.org.ua
Промисловість загалом у регіоні забезпечує 32 % сукупного ВНП, посідаючи 2-ге місце після сфери послуг. Гірничодобувна промисловість. Велика частина її продукції перед вивезенням проходить первинну обробку. Важливе експортне значення має видобуток олова й вольфраму: Малайзія, Таїланд та Індонезія дають 70 % світового виробництва олова, Таїланд — другий у світі виробник вольфраму. В М'янмі й Таїланді видобувають і оброблюють дорогоцінне каміння (рубіни, сапфіри). Паливно-енергетична промисловість. Регіон відносно добре забезпечений електроенергією, загальне виробництво якої досягло 228,5 млрд кВт • год. Основний обсяг електроенергії виробляють на теплових і гідроелектростанціях. У 1994 р. було введено в дію найбільшу в регіоні ГЕС «Хоабінь» (В'єтнам). В Індонезії функціонує єдина в регіоні геотермальна електростанція, обговорюється питання про будівництво першої в регіоні атомної електростанції. На базі нафтопереробних заводів у багатьох країнах зростає розвиток нафтохімії. У М'янмі та Індонезії вони працюють на власній сировині, філіппінські, малайські та сінгапурські заводи — на індонезійській і близькосхідній нафті. Сінгапур — 3-й за розміром центр нафтопереробки у світі після Х'юстона й Роттердама (пропускає понад 20 млн т сирої нафти щорічно). |
Фото: citypicture.ru
Протягом повоєнного часу роль країн Південно-Східної Азії у світі, особливо в Тихоокеанському регіоні, неухильно зростає. Це зумовлене вигідним географічним і військово-стратегічним положенням країн, багатими природними ресурсами, динамічним політичним та економічним розвитком. За напрямами суспільно-економічного розвитку регіон неоднорідний. Після Другої світової війни країни його розкололися на 2 групи: В'єтнам, Лаос, Камбоджа орієнтувалися на радянську командно-адміністративну модель розвитку (згодом до них приєдналася і М'янма), а країни АСЕАН (Малайзія, Індонезія, Сінгапур, Таїланд, Філліпіни, Бруней) — ринкову. Всі країни Південно-Східної Азії стартували з однакового рівня, але країни АСЕАН домоглися у другій половині XX ст. відчутних економічних результатів, що позитивно позначилося й на соціальних параметрах життя їх населення. З другої половини 80-х років колишні соціалістичні держави Південно-Східної Азії почали перехід до ринку, але й нині вони залишаються найменш розвинутими країнами світу. На початку 90-х років ООН віднесла їх до групи країн із низькими доходами на душу населення (менше 500 дол.). Малайзія і Таїланд належать до групи нових індустріальних країн (НІК) «другої хвилі», а Індонезія і Філіппіни — до НІК «третьої хвилі» (із середнім рівнем доходів на душу населення від 500 до 3000 дол.). Сінгапур і Бруней — країни з високим рівнем цього показника (понад 3000 дол.).
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:17687 |
Додав: wiktor |
Дата: 29.12.2010
| Коментарі (0)
|
Фото: asiat.ru
Чисельність населення. На території регіону мешкає 482,5 млн осіб. Максимальна чисельність — в Індонезії (193,8 млн), мінімальна — в Брунеї (310 тис.). За кількістю жителів країни дуже контрастні. Демографічні особливості. У Південно-Східній Азії завжди були високими показники природного приросту населення — в середньому 2,2 % на рік, а в окремих випадках — до 40 %. Дитяче населення (до 14 років) становить 32 % , особи похилого віку — 4,5 % . Жінок дещо більше, ніж чоловіків (50,3 та 49,7 % відповідно). Расовий склад. Переважна більшість населення належить до перехідних типів між монголоїдною й австралоїдною расами. В окремих районах збереглися не змішані з монголоїдами «чисті» австралоїдні групи: ведоїди (Малаккський п-ів), близькі до папуасів мешканці Східної Індонезії, негритоський тип (на півдні п-ву Малакка і на Філіппінах).
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:12734 |
Додав: wiktor |
Дата: 29.12.2010
| Коментарі (0)
|
Фото: grandvoyaj.ru
Південно-Східна Азія розташована на території півострову Індокитай і численних островах Малайського архіпелагу. Країни регіону межують з Південною і Східною Азією, Австралією та Океанією. До складу регіону входять 10 країн. Південно-Східна Азія з'єднує Євразію з Австралією, розмежовуючи водночас басейни Тихого й Індійського океанів. Територію регіону омивають моря, найбільшими з яких є Південнокитайське і Філіппінське моря Тихого океану, Андаманське море Індійського океану. Всередині Малайського архіпелагу розташовані численні відносно невеликі за площею міжострівні моря: Яванське, Сулу, Сулавесі, Молуккське, Банда, Флорес, Саву. Тому здавна морські транспортні зв'язки між островами мали велике значення для місцевих мешканців, а відносно невеликі відстані між островами сприяли цьому.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:18653 |
Додав: wiktor |
Дата: 29.12.2010
| Коментарі (0)
|
Південно-Східна Азія розташована на території півострову Індокитай і численних островах Малайського архіпелагу. Країни регіону межують з Південною і Східною Азією, Австралією та Океанією. До складу регіону входять 10 країн. Південно-Східна Азія з'єднує Євразію з Австралією, розмежовуючи водночас басейни Тихого й Індійського океанів. Територію регіону омивають моря, найбільшими з яких є Південнокитайське і Філіппінське моря Тихого океану, Андаманське море Індійського океану. Всередині Малайського архіпелагу розташовані численні відносно невеликі за площею міжострівні моря: Яванське, Сулу, Сулавесі, Молуккське, Банда, Флорес, Саву. Тому здавна морські транспортні зв'язки між островами мали велике значення для місцевих мешканців, а відносно невеликі відстані між островами сприяли цьому.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:12465 |
Додав: wiktor |
Дата: 29.12.2010
| Коментарі (0)
|
Фото: ayda.ru У країнах регіону останнім часом значна увага приділяється розвитку туризму, для якого вони мають сприятливі передумови: рекреаційні можливості гірських систем Тянь-Шаню, Алтаю, озер Байкалу, Каспію, Балхашу. У Середньоазіатських країнах багато пам'яток минулих епох: у Самарканді (найстаріше місто Середньої Азії) — мечеті XIV—XV ст., мавзолей Та мерлана (XV ст.), у Бухарі — декілька унікальних мечетей IX ст. Багаті на екзотичні природні ландшафти Таймир, Алтай, Камчатка, Курильські острови. Відомими є такі курортні зони, як Медео з чудовим спортивним комплексом, Кокчетав (Казахстан), о. Байкал (Росія), о. Іссик-Куль (Киргизстан), туристичні центри — Ташкент, Самарканд, Бухара (Узбекистан). До списку культурної спадщини ЮНЕСКО занесено 22 об'єкти: — Росія (17) в азіатській частині — вулкани Камчатки, озеро Байкал, Сіхоте-Алінь та ін.; — Туркменістан (1) — історична місцевість давнього Мерву; — Узбекистан (4) — комплекс Ічан-Кала в Хіві, історичні центри Бухари, Шахрізабса та Самарканда. Розвитку туризму в регіоні перешкоджають національно-етнічні конфлікти в окремих країнах (зокрема, в Таджикістані).
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:9060 |
Додав: wiktor |
Дата: 15.12.2010
| Коментарі (0)
|