Промисловість

Промисловість загалом у регіоні забезпечує 32 % сукупного ВНП, посідаючи 2-ге місце після сфери послуг.

Гірничодобувна промисловість. Велика частина її продукції перед вивезенням проходить первинну обробку. Важливе експортне значення має видобуток олова й вольфраму: Малайзія, Таїланд та Індонезія дають 70 % світового виробництва олова, Таїланд — другий у світі виробник вольфраму. В М'янмі й Таїланді видобувають і оброблюють дорогоцінне каміння (рубіни, сапфіри).

Паливно-енергетична промисловість. Регіон відносно добре забезпечений електроенергією, загальне виробництво якої досягло 228,5 млрд кВт • год. Основний обсяг електроенергії виробляють на теплових і гідроелектростанціях. У 1994 р. було введено в дію найбільшу в регіоні ГЕС «Хоабінь» (В'єтнам). В Індонезії функціонує єдина в регіоні геотермальна електростанція, обговорюється питання про будівництво першої в регіоні атомної електростанції. На базі нафтопереробних заводів у багатьох країнах зростає розвиток нафтохімії. У М'янмі та Індонезії вони працюють на власній сировині, філіппінські, малайські та сінгапурські заводи — на індонезійській і близькосхідній нафті. Сінгапур — 3-й за розміром центр нафтопереробки у світі після Х'юстона й Роттердама (пропускає понад 20 млн т сирої нафти щорічно).

Кольорова металургія. В її розвитку головну увагу приділяють будівництву нових і модернізації діючих заводів, особливо в Таїланді, Малайзії, Індонезії, В'єтнамі. Алюмінієві заводи Малайзії, Філіппін і Сінгапуру переробляють боксити з Малайзії, Таїланду, Індонезії.

На базі місцевої сировини працюють одні з найкрупніших у світі оловоплавильні заводи в Малайзії (забезпечує 28 % світового експорту цього металу), Індонезії (16 % світового експорту) і Таїланді (15 %). Мідеплавильний комбінат діє на Філіппінах.

Електронна й електротехнічна промисловість. Спеціалізується на складанні побутової техніки, виробництві плат, мікросхем. Малайзія є одним з найбільших у світі виробників напівпровідників, інтегральних схем, кондиціонерів, радіо- і телевізійної апаратури. Електротехнічні та радіоелектронні підприємства працюють у Таїланді, Індонезії, Сінгапурі. В Сінгапурі активно розвиваються наукомісткі галузі високих технологій, у тому числі виробництво комп'ютерів і компонентів для них, електронного телекомунікаційного устаткування, біотехнологій, лазерної оптики, виробляють високочутливі комп'ютерні диски, побудовано завод, який виготовляє апаратуру для космічних апаратів. За рівнем комп'ютеризації та впровадженням роботів Сінгапур посідає 2-ге місце в Азії після Японії (зокрема, 84 % сінгапурських фірм оснащені сучасною комп'ютерною технікою). Електронна промисловість у країнах АСЕАН перебуває під контролем американських та японських компаній («Х'юлет Паккард», «Нешнл», «Фудзіцу» та ін.), які домагаються зниження витрат виробництва за рахунок використання місцевої дешевої робочої сили.

Автомобільна промисловість. Автоскладанням займаються філії японських фірм у Малайзії (180 тис. легкових автомобілів щорічно) і Таїланді. Власні програми з розвитку авіаційної промисловості мають Індонезія, Малайзія та Сінгапур, які дедалі більше закуповують ноу-хау, що дає їм змогу не тільки самим обслуговувати літаки, а й виробляти окремі їх деталів.

У країнах регіону налагоджене виробництво сучасної зброї. Сінгапур будує торпедні кораблі та швидкохідні патрульні морські катери, складає за американськими ліцензіями транспортні літаки, розвиває електронну промисловість оборонного призначення. Найбільшою компанією сінгапурського ВПК є «Сінгапур Технолоджіз». В Індонезії, Малайзії, на Філіппінах працюють підприємства з випуску військових літаків і гелікоптерів.

Судноремонт й суднобудування. Ця галузь належить до міжнародної спеціалізації в Сінгапурі, на верфях якого будують танкери тоннажем до 500 тис. т. Сінгапур посідає 2-ге після США місце у світі за виробництвом пересувних бурових приладів для розробки родовищ нафти на морському шельфі.

Хімічна промисловість. Значний розвиток одержала на Філіппінах, в Індонезії, Таїланді, Малайзії. За активної участі японських корпорацій в Сінгапурі функціонують найкрупніші в Азії заводи з випуску етилену, пропілену та пластмас. Дедалі більше значення на світовому ринку мають Індонезія як виробник кислот і компонентів мінеральних добрив, Малайзія як виробник побутової хімічної продукції та отруйних хімікатів, лаків і фарб.

На півночі Бангкока знаходиться один з найпотужніших в Азії комплексів з виробництва каустичної соди.

Швейна, текстильна й взуттєва галузі промисловості. Це традиційні галузі для регіону, найбільше розвинуті в Малайзії і Таїланді, де на 50-80 % контролюються японськими й американськими ТНК.

Заготівля деревини. Останніми роками різко збільшилася і нині становить 142,3 млн м³ щорічно. Деревина багатьох порід має виняткові міцність і колір, тому її застосовують в оздобленні інтер'єрів, у меблевій промисловості, суднобудуванні.

Кустарне, виробництво і народні ремесла. В М'янмі поширене ремісниче виробництво взуття (бірманських сандалів), парасольок, дамських сумок, карбування по сріблу, в Індонезії — виготовлення карбованих виробів із срібла, керамічного посуду, плетених циновок, художнє різьбярство по кістці.

Якщо до 80-х років XX ст. визначальними в економічному розвитку регіону були видобуток і експорт корисних копалин, то сучасний промисловий потенціал країн зростає передусім за рахунок розвитку обробної промисловості.