Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Південна Азія: природні умови та ресурси
Фото: pstravel.ru
Південна Азія, природні умови, ресурси, Непал, Пакистан

Природні умови і ресурси

 Природні умови. Регіон розташований на півострові Індостан, в Індо-Гангській низовині, а також на островах Шрі-Ланка, Мальдівських, Андаманських, Нікобарських, Чагос та ін. Загальна довжина берегової смуги — 9436 км.

Країни мають унікальні й різноманітні ландшафти: давні пенеплени і східчасті лавові плато, великі плоскі алювіальні низовини і найвищі у світі гори й нагір'я, тропічні пустелі, перезволожені дельти річок, безмежні простори орних земель тощо.

Серед різних форм рельєфу переважають пологохвилясті великі рівнини висотою понад 500 м із широкими долинами і вулканічними плато, що утворюють потужне плоскогір'я Декан, утворене давніми кристалічними породами віком від 300 до 500 млн років. Рухи земної кори тут спричинили появу розламів, вздовж яких деякі ділянки опустилися, утворивши грабени. Підняті й розчленовані краї півострова формують брилові гори — Західні Гати (Сах'ядрі) та Східні Гати.

На півночі регіону розташована широка плоска Індо-Гангська низовина, яка є алювіальним поясом завширшки від 240 км (на сході) до 500 км (на заході). На північ від низовини простягається найвища гірська система світу — Гімалаї, протяжність яких 2500 км, а ширина — від 150 до 400 км. Гімалаї належать до молодої складчастості, складаються з хребтів, які поступово підвищуються з півдня на північ. У межах регіону знаходяться 12 піків заввишки понад 8000 м, серед яких найвищим є Джомолунгма (Еверест, 8848 м). Гімалаї протягом року вкриті снігами і льодовиками, що спускаються до висоти 2440 м на заході, 3960 м на сході.

Північний захід регіону обрамовує грандіозна гірська система Каракорум, у межах якої розташована друга після Евересту вершина світу — г. Чогорі (8611 м). Район Гімалаїв і території навколо них високосейсмічні: тут частими є землетруси катастрофічної сили.

Розташований по обидва боки від північного тропіка регіон має дуже жаркий клімат, близький до екваторіального на півдні, гірський субтропічний на півночі. Зміна сезонів визначається мусонами. Протягом року змінюють один одного два типи повітряних мас: влітку — вологі екваторіальні, що приходять з Індійського океану, а взимку — відносно холодні й сухі із суші. Потужна стіна Гімалаїв не пропускає у країни регіону холодні вітри з розташованої на півночі Внутрішньої Азії. Тому зима тут тепла, а Індія й Пакистан є одними із найбільш жарких країн світу. На північному сході регіону знаходиться найвологіше місце на Землі — м. Черрапунджі, де опадів випадає до 12 000 мм щорічно, а на заході регіону — пустеля Тар, у якій опадів не буває по кілька років.

До річкової системи належать великі ріки — Інд, Ганг, Брахмапутра, Біас, Джамна, Гогра, Коси та ін. Регіон багатий на підземні води, особливо у межах південних схилів Гімалаїв, приморських низовин і річкових долин.

Природні ресурси. Надра регіону містять потужні мінеральні ресурси: унікальні запаси кам'яного вугілля (на північному сході Індії в долині Дамодар), бурого вугілля (північний захід Пакистану), урану й торію (Індія, Пакистан), залізних, марганцевих і хромових руд (становлять вдале поєднання сировини для чорної металургії на північному сході та сході Індії), бокситів (в центрі й на північному сході Індії). Також видобувають багато нерудної сировини: графіту (Індія), слюди (Індія), кухонної солі (Індія, Пакистан), магнезиту (Індія), алмазів (Індія), багатьох дорогоцінних каменів (Індія).

Але головні паливні корисні копалини — нафта й газ — тут у дефіциті (всього 0,5 % світових запасів). Основні райони видобутку — на заході Індії і на півночі Пакистану. Пошуки нафти тривають як на суходолі, так і у шельфовій зоні.

Численні ріки багаті на гідроенергетичні ресурси, високий і їхній іригаційний потенціал, але освоєння рік ускладнено нестійкістю їх режиму. До 4/5 стоку дають паводкові води: у період літніх мусонів (червень—вересень) у регіоні майже щорічно відбуваються руйнівні повені. Особливо страждає від цього Бангладеш, який у деякі роки буває затопленим на 80 %. Будівництво водоймищ у верхній течіях рік часто ускладнює гірський рельєф, а в середній і нижній течіях існує небезпека затоплення густонаселених сільськогосподарських районів.

Багатством регіону є різноманітні ліси. Середня лісистість становить 23 %; найбільше лісів у Бутані (70 %) і Непалі (37 %), найменше — у Пакистані (2 %) і Мальдівах (3 %). У лісах переважають породи з твердою деревиною (тік, сандалове дерево), інші є гарним матеріалом (рожеве, атласне, червоне сандалове), деякі дають різноманітні смоли, дубильні речовини тощо.

Індія є важливим постачальником на світовий ринок дуже цінної тропічної деревини — гімалайського кедра, камфорного, перцевого, сандалового, рожевого, атласного, залізного дерев, салу, тіку тощо. Проте останніми роками внаслідок інтенсивного вирубування площі лісів значно скоротилися.

Південна Азія є одним з екологічно небезпечних регіонів світу. Тут поширені різні види антропогенних ландшафтів — від вторинних лісів до саван. Тривале вирубування лісів призвело до утворення пустель (Тхая в Пакистані, східна частина Тар в Індії). Важливою проблемою регіону є також водозабезпечення людей й господарства. Більшість населення, особливо в Індії, використовує забруднену воду, а великі території плоскогір'я Декан страждають від Її нестачі. Наслідками нераціональної господарської діяльності є швидка ерозія ґрунтів, вторинне засолення їх при зрошуванні, заболочення, збільшення площі піщаних пустель. Усе це актуалізувало проблему охорони природи у всіх її аспектах.
Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (14.12.2010)
Переглядів: 13248 | Теги: непал, Пакистан, Південна Азія, ресурси, природні умови | Рейтинг: 5.0/1
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar