Сільське господарство

Цій галузі традиційно властива мала кількість працюючих і дуже висока інтенсивність. Передумовами економічного розвитку сільського господарства є м'який і вологий клімат, величезні капіталовкладення, наявність платоспроможного попиту на сільськогосподарську продукцію за межами регіону.

Середній розмір ферм в регіоні — 40-50 га. У більшості країн фермери користуються урядовою підтримкою. Так, у Великій Британії частка державних субсидії у вартості продукції сільського господарства становить більше чверті та є однією з найбільших у світі.

Галузь надзвичайно добре організована. Малопродуктивні землі вилучають із сільськогосподарського землекористування та використовують під будівництво або лісонасадження, скорочують площі орних земель (за постійного зростання врожайності), багато земель підводять під численні парки, садиби, живоплоти. Оскільки сільське господарство власні потреби забезпечує не повністю (в Австрії — на 3/4, у Великій Британії і ФРН — на 2/3, у Швейцарії — тільки на 1/2), країни регіону імпортують масло, м'ясо, тростинний цукор, кормове зерно, продукти тропіків (чай і каву), рибу.

Тваринництво. Є провідною галуззю сільського господарства, на нього припадає до 70 % всієї сільськогосподарської продукції. Розвитку тваринництва сприяють природні умови. Завдяки кліматичним умовам можливі тривалі строки випасу — з кінця березня до початку грудня. Вологий і м'який клімат на більшій частині території регіону сприяє чудовому росту трав. Луки і пасовища — головна база тваринництва — займають до 60 % сільськогосподарських угідь. Основною спеціалізацією тваринництва є виробництво молока, молочних продуктів, м'яса.

У регіоні сформувалися такі зони і території тваринницької спеціалізації:

— молочне скотарство (гірські райони, де розташовані альпійські луки: Швейцарія, ФРН, Австрія) і м'ясний напрям вирощування великої рогатої худоби (Велика Британія й Ірландія). Загалом у регіоні налічується приблизно 66 млн голів великої рогатої худоби;

— свинарство: Велика Британія, ФРН, Нідерланди. В регіоні налічується 75 млн свиней;

— вівчарство: Велика Британія (поголів'я овець найчисельніше в Західній Європі), Альпійські та Піренейські території Франції, Ірландія, ФРН — до 50 млн овець;

— птахівництво: Франція (переважно великі сучасні ферми), Нідерланди, де несучість курей (260 шт. яєць у розрахунку на одну курку-несучку за рік) найвища у світі, також Бельгії.

Рослинництво. Є високопродуктивним, що пояснюється не тільки сприятливими кліматичними умовами, а й належним технічним оснащенням, раціональним добором культур, ефективним використанням добрив тощо.

Швидко зростає виробництво найважливіших зернових культур — пшениці та кукурудзи. Найбільшим їх виробником традиційно є Франція, яка за експортом зернових належить до десятки світових лідерів. У північних районах значними є посіви жита. В усіх країнах, де історично склалося пивоваріння (ФРН, Бельгія, Велика Британія, Ірландія), багато орних земель відведено під ячмінь, який використовують для виготовлення пивного солоду, а у Великій Британії — для виготовлення віскі. У Франції у нижній течії та дельті Рони розташований один із небагатьох районів Європи, де кліматичні умови дають змогу вирощувати рис.

У переважній більшості країн регіону важливою продовольчою культурою є картопля, а Нідерланди — значний виробник її насіння.

Серед технічних культур домінує цукровий буряк. Франція є найбільшим виробником і експортером цукру в регіоні, значний виробник цукру — Бельгія. Вирощують цукровий буряк у ФРН та в незначній кількості в інших країнах. У ФРН «національною» культурою став хміль, що використовується для пивоваріння, великі плантації хмелю є також у Бельгії, Франції та Австрії. Історично склалися території льонарства на північному сході та півночі Франції. Значні посіви тютюну — у центральних районах Франції, південних районах Бельгії та Німеччини, в східних районах Австрії.

Важливе місце посідають олійні культури, серед яких домінує соняшник, особливо у Франції. Південь її також славиться вирощуванням оливок, з яких виробляють цінну олію. На виробництво олії спрямовується і частина врожаю кукурудзи.

На півдні Франції в історичних областях Прованс та Лангедок розташовані великі плантації ефіроолійних культур (шавлії Троянди, розмарин, лаванда та ін.), що зумовило створення тут мережі науково-дослідних інститутів і фірм парфумерно-косметичної галузі.

У харчовому раціоні народів Західної Європи традиційно помітне місце відводилось овочам та фруктам. Тому безліч сільськогосподарських підприємств цих країн вирощує різні сорти капусти (у тому числі брюссельської, брокколі, кольорової тощо), цибулі, моркви, огірків, шпинату, пряних трав. У південніших районах, особливо у Франції, багато площ відведено під помідори.

На території Західної Європи залежно від кліматичних умов для плодових насаджень виділяють кілька «поясів» садівництва: північніші райони (Ельзас, Нормандія і Бретань у Фракії, Люксембург) відомі своїми яблуневими садами та лучним вином (сидром); центральні території (Лотарингія у Франції, середня течія Рейну в Німеччині) — вишневими садами; у районах, прилеглих до Середземномор'я більш поширеними є теплолюбні культури (персики, абрикоси, мигдаль, черешні).

У тепличних господарствах Нідерландів і Бельгії вирощують багато ягід, особливо полуниць. Овочівництво та квітництво в країнах Бенілюксу цілорічне. За розмірами парників (загальна засклена площа перевищує 8,8 тис. га) Нідерланди посідають 1-ше місце у світі.

Вже давно самостійною галуззю сільського господарства у Великій Британії, Бельгії й особливо в Нідерландах стало квітництві історія розвитку якого охоплює 400 років. Тут не тільки вирощують квіти (тюльпани, троянди, гвоздики, нариси, хризантеми тощо), а й виробляють велику кількість насіння та квіткових цибулин.

Нідерланди традиційно є світовим лідером і найбільшим експортером у квітництві, на їх території у м. Алсмер розташований найбільший у світі квітковий аукціон.

Важливу роль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвом і експортом вина, споживанням його на ДУ^У населення 1-2-ге місця поділяють Франція з Італією. Виноград для власних потреб вирощують майже в кожному господарстві Франції. Також виноградарські Райони склалися в долині р. Мозель у Німеччині та Люксембурзі, верхнього Рейну у ФРН і в теплих долинах Швейцарії, Ліхтенштейну та Австрії.

Останніми десятиріччями багато фермерських господарств країн Західної Європи переходять на виробництво екологічно чистих продуктів —переважно без застосування хімічних агрозасобів або з їх мінімальною кількістю. Незважаючи на значно вищу вартість такої продукції, попит на неї щороку зростає.