Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів | [ Додати статтю ] |
У категорії матеріалів: 88 Показано матеріалів: 1-6 |
Сторінки: 1 2 3 ... 14 15 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Ґанґа, Ганг — одна з найповноводніших
та найдовших (2 510 км) річок Південної Азії. Бере свій початок у
Західних Гімалаях із льодовика Ґанґотрі в штаті Уттаракханд, тече на
південний схід, перетинаючи Гангську рівнину на півночі Індії, і впадає в
Бенгальську затоку, формуючи разом з річками Брахмапутра і Меґхна
дельту Гангу-Брахмапутри (переважно на території Бангладеш), частина
якої вкрита лісами Сундарбанс. Ґанґа в індуїстській міфології — небесна річка, яка спустилася на землю і стала річкою Ґанґою. З давніх часів уважається священною для індусів. Індуси здійснюють паломництва до неї, особливо до її витоків та міст Харідвар, Варанасі і Аллахабад (місце впадіння Ямуни). На її берегах проходять кремації, у воді розсіюється попіл померлих індусів та здійснюються обрядові купання. |
Центральна Азія це природна країна, що включає пустинні і
напівпустинні рівнини, плоскогір’я і нагір’я. Обмежена на сході південною
частиною Великого Хінгану і хребтом Тайханшань, на півдні – повздовжньою
тектонічною западиною верхнього Інду і Брахмапутри (Цангпо). На заході і
півночі границя Центральної Азії проходить по гірським хребтам Східного
Казахстану, Алтаю, Західного і Східного Саяну. Площа Центральної Азії за
різними оцінками від 5 до 6 млн. км2. На території Центральної Азії
розташовані більша частина Китаю і Монголія. Населення складають монгольські
народи (халха на ін.), китайці, уйгури, тибетці.
Р е л ь є ф Центральної Азії відрізняється великими висотами, при чому чітко виділяються два основних яруси рельєфу. Нижній ярус утворюють Гобі, Валашань, Ордос, Джунгарська і Таримська рівнини, переважаючі висоти яких 500-1500 м. Верхній ярус – Тибетське нагір’я, в межах якого висоти виростають до 4-4,5 тис. м. Рівнини і плоскогір’я відособляються одне від одного лінійно витягнутими гірськими системами Східного Тянь-Шаня, Куньлуня, Наньшаня, Монгольського Алтаю, Каракорума, Гандисиня та інших, які мають широтне простягання. Найвищі вершини Тянь-Шаня, Каракорума, Куньлуня досягають 6-7 тис. м; найвища точка Центральної Азії – г. Чогора, в Каракорумі (8611 м).
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:11518 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.06.2010
| Коментарі (0)
|
Середня Азія – частина Євразійського материка від Каспійського моря на заході до границі Росії з Китаєм на сході і від Аралр-Іртишського вододілу на півночі до границі Росії з Іраном і Афганістаном на півдні. Термін виник в Радянський період, який об’єднував так звані середньоазіатські республіки: Узбекистан, Таджикистан, Киргизію, Туркменію і південну частину Казахстану. До 1924 р територія Середньої Азії носила назву Туркестан. В зарубіжній географічні літературі деколи поняття "Середня Азія” і "Центральна Азія” не мають чіткого розмежування. Орографічно в склад Середньої Азії входять Туранська низовина, Памір і Тянь-Шань. При цьому більша частина Середньої Азії зайнята Туранською низовиною, до якої з північного сходу примикають рівнини з пустелями Балхаш-Алакольського басейну, а з північної – південні частини Тургайського плато і Казахського дрібногорбистика (рос. мелкосопочника) з напівпустинними і сухо степовими ландшафтами.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:8886 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.06.2010
| Коментарі (0)
|
Надмірне зволоження в результаті малої
випаровуваності і поганого дренажу в умовах багаторічної мерзлоти, що
затрудняє промивання тундрових ґрунтів, в умовах короткого холодного літа і
поганої аерації призводить до неповного розкладу навіть незначних залишків і
розвитку відновного процесу (оглеєння). Так формуються торфяно-глеєві ґрунти
тундр. Із збільшенням на південь кількості тепла і опадів в немерзлотних умовах
під лісами помір-них широт утворюються інтенсивно промиті кислі ґрунти
підзолистого ряду, а в мерзлотних умовах (із сповільненим промиванням та
переміщенням речовин під впливом процесів замерзання та розмерзання) –
тайгово-мерзлотні ґрунти. В лісній зоні помірного поясу широко розповсюджені
болота і ґрунти болотного типу.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:21188 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.06.2010
| Коментарі (1)
|
В Азії багато великих рік. В Північний Льодовитий океан течуть ріки Об з Іртишем, Єнісей з Ангарою, Лена з Алданом і Вілюєм, Яна, Індигірка, Колима; в Тихий океан – Анадир, Амур з Сунгарі і Уссурі, Хуанхе, Янцзи, Сінцзян, Меконг і Менам; в Індійський океан – Салуін, Іраваді, Брахмапутра, Ганг і Інд, а також Шатт-ель-Араб, що утворюється в в результаті зливання Тигру і Євфрату. В Азовське, Чорне і Середземне моря Атлантичного океану. До океану з території Азії впадають тільки невеликі гірські річки. В обширні внутрішні басейни Каспійського і Аральського морів і озера Балхаш течуть ріки Кура, Амудар’я, Сирдар’я, Ілі. Частина рік басейнів внутрішнього стоку впадає в озера, частина закінчується сухими дельтами в пісках і солончаках або в оазисах, де вся вода витрачається на зрошення полів і на випаровування. Найбільші з цих рік – Тарім, Чу, Гільменд.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:10497 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.06.2010
| Коментарі (0)
|
Завдяки величезній протяжності суші в широтному
напрямку в Азії представлені всі широтні кліматичні зони – від тундрової до
екваторіальної. Численні хребти і замкнуті западини створюють велику
різноманітність умов для сонячної радіації, атмосферної циркуляції і
особливостей клімату в цілому. На більшій частині Азії переважає
континентальний клімат. Атлантичне повітря досягаючи Азії встигає втратити
більшу частину вологи і перетворитися в континентальне. Вплив морського повітря
з Тихого океану внаслідок західного переносу повітряних мас та ізолюючого
впливу краєвид хребтів простягається тільки на східну окраїну Азії. З півночі в Азію вільно проникає арктичне
повітря. На півдні переважають тропічні, а літом екваторіальні повітряні маси,
проникнення яких в глибинні райони суші обмежено високими хребтами гірського
поясу, витягнутого з заходу на схід. Контрасти між сильним прогріванням великих
площ суші літом і охолодженням її зимою викликають в атмосферній циркуляції
над Азією різкі сезонні відмінності.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:12699 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.06.2010
| Коментарі (0)
|