20:44 Фукусіма змусила задуматись екологів | |
Дивовижна сила Фукусімского землетрусу знову змусила задуматися про те, як погано в сейсмологів йдуть справи з прогнозом подібних катастроф. На жаль, екологам теж нічим похвалитися: ніхто не може передбачити, коли та чи інша екосистема порушиться або зміниться.
Фото: geografica.net.uaТому нове дослідження, проведене інтернаціональним колективом, може стати справжньою сенсацією. На початку 1990-х промисел атлантичної тріски пережив жахливу кризу: найпоширеніша риба Північної Атлантики просто зникла. Подібні ексцеси стають все більш поширеними в міру надмірної експлуатації природних ресурсів і кліматичних змін. Найбільш частою причиною дестабілізації екосистеми вважається порушення зв'язку між хижаком і здобиччю, тобто харчового ланцюжка. У ході першого у своєму роді дослідження вчені з США та Нідерландів виявили ранні ознаки порушення харчового ланцюга у двох невеликих озерах штату Вісконсін. Штучно збільшуючи популяцію великоротий окуня у водоймах, де господарювали невеликі рибки, що харчувалися водоростями, вони довели екосистеми до критичної межі, коли окунь став домінувати в харчового ланцюга. Дослідники ретельно стежили за озерами протягом усього експерименту, знімаючи хімічні і фізичні дані кожні п'ять хвилин. Об'єднавши результати вимірювань з оцінкою популяцій водоростей, зоопланктону і риб, вчені виявили незвичайні коливання в кількості водоростей більш ніж за рік то того, як харчова мережа озера змінилася. Ймовірно, ці коливання пов'язані зі зміною харчового поведінки дрібних риб через присутність хижаків. «Уявіть собі: раптово місця, які були колись безпечними для цих рибок, стали ненадійними», - говорить співавтор дослідження Стівен Карпентер з Університету Вісконсін - Медісон (США). Рибки стали віддавати перевагу мілководді, де ймовірність потрапити на обід хижакові менше. Відповідно, водорості в глибокій воді звільнилися від тих, хто ними харчувався, і стали активно рости. «Подібні сигнали раннього попередження універсальні, ось чому ми так розхвилювалися», - зазначає Мартен Шеффер з Вагенингенський університету (Нідерланди). За його словами, ці сигнали дозволяють не тільки прогнозувати екологічні катастрофи, а й визначати, які компоненти екосистеми більш активно будуть реагувати на зусилля щодо їх захисту. Залишилося тільки «вийти з озера» і розібратися з іншими екосистемами. Результати дослідження опубліковані в журналі Science. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
Матеріали по темі: |