22:23 На Землі закінчується газ | |
 На Землі залишилося близько 920 трлн кубометрів природного газу, повідомляє НТВ з посиланням на інтерв'ю провідного експерта по газу Міжнародного енергетичного агентства Ан-Софі Корбі для BBC News. За умови, що нинішні обсяги споживання газу в усьому світі залишаться незмінними, цих запасів повинно вистачити на 300 років. Проте цей розрахунок враховує запаси газу, які видобуваються з глинистого і углистого сланцю, а успішна технологія видобутку такого газу поки є тільки у США. Міжнародне енергетичне агентство закликає Європу та Азію підключитися до розвитку технологій по видобутку газу зі сланцю, тому що запаси природного газу, який добувають з пористих гірських порід, можуть вичерпатися вже через 120 років. Повідомляється, що в даний час технологію видобутку сланцевого газу активно освоюють Австралія, Китай, Індія та Індонезія. Оцінки кількості викопного палива розрізняються часом на порядки. Їх величина залежить від того, що саме враховують: прогнозні запаси сировини, розвідані, доведені, геологічні або витягають. Чи включають до розрахунку обсяг родовища другої і третьої черги, тобто ті, що буде вигідно розробляти в майбутньому (як, наприклад, глибоко залягають бітумінозні піски Канади). Важливо також, до якої глибини поклади вважаються рентабельними. Років 50 тому запаси вуглеводнів на континентальному шельфі вважали такими - до глибини кілька десятків метрів, тепер - перших кілометрів. Фахівці, однак, попереджають, що навіть величина відкритих і доведених запасів може змінитися в міру накопичення даних майже на 20%, а прогнозні оцінки ще більш неточні. Нафтогазова видобуток вважається одним з найбільш брудних виробництв. Шкоди навколишньому середовищу наноситься на кожному етапі, починаючи з розвідки родовищ. Здавалося б, морю в цьому відношенні пощастило більше, ніж суші. До масштабної розробці шельфів компанії приступили не так давно, вже маючи на руках відпрацьовані технології, і при активному втручанні «зелених» організацій. Проблема, однак, у тому, що забруднювачі поширюються у воді набагато швидше, з-за цього життя морських мешканців може бути порушена найменшим втручанням ззовні. Проби грунту, розвідувальне буріння, облаштування платформи, прокладка трубопроводу - все це пошкоджує дно і негативно відбивається на донних екосистемах. Дуже шкідливі бурові розчини та інші хімічні речовини, використовувані при проходці свердловин, включаючи звичайну воду. Тому в галузь починаючи з кінця 80-х років XX століття ввели стандарт «нульового скидання», який забороняє скидати в море будь-які використані на буровій рідини. Найбільшої шкоди морського життя наносять витоку нафти в результаті аварій платформ, трубопроводів або танкерів. Незважаючи на те що на морі вони трапляються в цілому рідше, ніж на суші, їх вплив на екологію набагато сильніше. Приклад тому - недавня аварія нафтової вишки BP в Мексиканській затоці, США. Витік нафти стався в квітні 2010 року в результаті пожежі на нафтовій платформі Deepwater Horizon. З палаючої платформи були врятовані 115 чоловік, 11 зникли без вісті. Відразу після аварії в Мексиканську затоку виливалося порядку 62 тис. барелів нафти на день. Всього за час аварії у води Мексиканської затоки вилилося, за останніми оцінками, від 4,1 до 4,9 млн барелів нафти. Однак, за даними урядових експертів США, близько 74% вилилася нафти видалено з екосистеми шляхом збору її з поверхні води і на узбережжі, а також завдяки природним факторам. Джерело: http://www.vokrugsveta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
