21:07 Природа відвойовує Чорнобильську зону | |
 Аварія, яка сталася 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, не тільки перевернула тисячі людських життів, але і відбилася на природі цього куточка Київської області. Вплив радіоактивних ізотопів на живі організми, так само як і те, як згодом природа стала відвойовувати залишені людиною місця, зараз представляє величезний інтерес для екологів, біологів і ботаніків. У цьому сенсі чорнобильська зона відчуження стала для них унікальним полігоном.Вчені схильні ділити вплив ЧАЕС на два основних періоди. Найпомітніше вплив викинуті продукти поділу урану і самі паливні частинки чинили на природу і на людину в перші місяці і роки після аварії. Сильніше за все, звичайно, постраждали рослини і тварини, що жили у верхніх шарах грунту в центральній частині зони, поруч з АЕС. Під впливом радіонуклідів загинув сосновий ліс, прозваний пізніше «рудим». Як розповів Infox.ru біолог Сергій Гащак з Чорнобильського центру проблем ядерної безпеки, в перші роки радіонукліди перебували на поверхні грунту. Тварини з'їдали їх разом з рослинами. У 1987-1988 роках радіонукліди вже проникли в грунт і стали менш доступними для тварин. Тому спостерігалося різке падіння біодоступності радіонуклідів. Але коли вони дійшли до коренів і стали всмоктуватися замість нерадіоактивних аналогів, то знову опинилися в листках рослин. Такі «горби» на графіках біодоступності спостерігалися до початку 1990-х років, потім з відходом ізотопів в більш глибокі шари і фіксацією цезію грунтовими частинками продовжився повільний спад. Учені, що спостерігали за тваринами в зоні відчуження, бачили те, що зазвичай відбувається в популяціях при впливі якихось негативних факторів. «Тварини страждали, вмирали, у них порушувалося відтворення, темпи розвитку, змінювалися життєві цикли», - розповів Гащак. Другий етап - довгостроковий. Після розпаду найактивніших, короткоживучих ізотопів у зоні основним фактором радіаційного забруднення стали ізотопи стронцію і цезію. Їх період напіврозпаду складає близько 30 років. Цезій активно засвоюється рослинами, так як за хімічними властивостями схожий на калій. На другому етапі, коли б вплив радіонуклідів спало, визначальною для Чорнобильської екосистеми стала можливість жити і розвиватися без людини. «Забрали людини і все що з ним пов'язане, його активність всіляку - і відразу ж настільки зросли шанси всієї біоти, яка там є, що ефекти від радіаційних факторів звелися до мінімуму», - пояснив Гащак. Зараз екстремальних рівнів радіаційного забруднення у зоні немає, за винятком, мабуть, центральній частині, і тепер організми самі справляються і з підвищеним фоном, і з хімічним забрудненням території, та іншими негативними чинниками. Після аварії жовтня, у яких біологічний репродуктивний потенціал дозволяв швидко збільшувати чисельність, у відсутності мисливців, хижаків поширилися по зоні досить швидко. Тому вже до початку 1990-х років чисельність одних тільки великих копитних - лосів, кабанів, косуль - зросла в сотні разів. Людина пішов, але залишив територію зміненої. Це поля, дороги, кинута техніка, міста, промислові об'єкти. Природа змушена була прийняти все це і розвиватися в поставлених умовах. Як би там не було, за словами вчених, вже зараз все йде до того, що на території зони відчуження і прилеглих районах Білорусії відновлюється то різноманітність рослин і тварин, яке було притаманне цим місцям сотні років тому. Говорити про те, які тварини прийшли в зону вперше, вчені не беруться. До аварії цей регіон був мало вивчений. Але відомо, що спочатку в зону з Білорусії прийшов ведмідь, потім відновила свою чисельність рись. Оленів до 2010 року стало вже більше тисячі. Одних видів кажанів в зоні зараз налічується більше 13. У 2009 році вчені спостерігали явище, яке зазвичай для тропічних країн: при погляді на небо було видно, як крутяться, ніби мурашки або бабки, летючі миші. «Ну а коли ми зловили гігантську вечорниці, це стало супернаходкой, тому що на території України їх ловили останній раз ще в 1950-х роках», - порадів учений. Також чорнобильська зона стала джерелом лосів для всієї території України, тут зараз знаходиться найбільша популяція цих тварин. Привільно відчуває себе на зараженій території та кінь Пржевальського. Усього зоологи завезли 28 коней, а кілька років тому їх нарахували вже 78. Місто-заповідник Зі всіх місць, де жив і працював чоловік, природа за чверть століття справила найбільший вплив на колишній місто атомників Прип'ять. Міському людині, що опинилася в мертвому місті, незвично ріже слух тиша, що порушується лише співом весняних птахів, і кидається в очі велика кількість дерев і чагарників. На вулицях міста основними загарбниками зараз стали береза і клен, вони непомітно витісняють культурні дерева. Дерева ростуть на тротуарах, балконах будинків, всередині приміщень. «З великих хижаків у місті можна зустріти вовка», - розповів співробітник Infox.ru чорнобильського екоцентру Денис Вишневський. «Взимку тут можна побачити сліди всіх лісових хижаків - лисиця, вовк, з копитних - в основному кабани, а також зайці», - розповів він. У ставку-охолоджувачі розвелося величезна кількість риби. Годувати сомів булками з моста стало забавою для співробітників станції. Щоправда, ловити їх і вживати в їжу виключно небезпечно - ставок ізольований, на дні залишилося безліч радіонуклідів, і їхня концентрація в тілі риби перевищує допустиму в тисячі разів. У кінцевому підсумку, говорять дослідники, природа відновиться. Правда, на це піде кілька сотень років. Джерело: | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
