08:41 Скандинавські дерева пережили льодовиковий період, не сходячи з місця | |
 Останній льодовиковий період дорого обійшовся Європі. На своєму піку - 20-25 тис. років тому - льодовики товщиною до 3 км покривали близько 6 млн км ². Важко повірити, що рослинність могла витримати подібний тиск, і більшість вчених вважає, що Скандинавія була позбавлена дерев, поки не відтанула приблизно 9 тис. років тому.Однак аналіз стародавньої ДНК показав, що деякі хвойні (сосна, ялина) прекрасно відчували себе в Норвегії і 20 тис. років тому. Отримані дані свідчать про те, що дерева мігрують повільніше, ніж прийнято вважати, коли стикаються зі зміною клімату. І ця обставина може мати важливі наслідки для моделей, які прогнозують жахи нинішнього глобального потепління. Дослідники ступеня поширення древньої рослинності зазвичай роблять ставку на викопний пилок з озерних відкладень. Але деякі вчені стверджують, що цей метод не дає повної картини, адже дерева не завжди виробляють пилок, коли знаходяться на межі свого ареалу і близькі до зникнення. Наприклад, у 2002 році фізичний географ Лейф Куллман з Університету Умео (Швеція) провів радіовуглецеве датування скам'янілих шматочків стволів, коренів і шишок ялини, сосни та берези, знайдених в Скандинавських горах. Виявилося, що дерева існували 14 тис. років тому, коли все навколо було покрите льодом. Але інші дослідники стверджують, що колега мав справу з забрудненими зразками. Щоб вирішити проблему, група під керівництвом Еске Віллерслева з Копенгагенського університету (Данія) проаналізувала озерні відкладення пилку з регіону Тренделаг, розташованого в центральній Норвегії, і з острова Анней на півночі країни. В Трендалазі виявлена мітохондріальна ДНК їли віком 10300 років. На острові ж знайдені ДНК хлоропластів ялини і сосни, яким приблизно 17 700 і 22 000 років відповідно. Дослідники відкидають можливість забруднення, тому що озерні відкладення зазвичай нейтралізують органічні сполуки. Автори роблять висновок, що дерева, ймовірно, збереглися на невеликих вільних від льоду ділянках Західної Скандинавії. Їм зовсім не треба було мігрувати на південь, щоб вижити. Сучасні моделі припускають, що після потепління хвойні ліси повернулися на північ дуже швидко, але це теж може бути не так. За новими даними, їм не було потреби повертатися - вони нікуди не йшли. Результати дослідження опубліковані в журналі Science. Підготовлено за матеріалами ScienceNOW. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
